Спростили порядок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання: огляд прийнятого законопроекту №5463

ексклюзив
08.11.2021 | Автор: Трофименко Ирина Виталиевна    Переглядів:  8335
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

5-го листопада Верховна Рада прийняла у другому читанні Закон України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” (надалі - Закон). Закон призначений унормувати порядок реєстрації та декларування місця проживання фізичної особи - в тому числі - встановити електронний порядок проведення таких процедур. Так, якщо Президент України підпише прийнятий акт - із 1 грудня 2021 року ми вже матимемо суттєво оновлений підхід до реєстрації місця проживання/перебування особи, та до зняття її з реєстрації.

Питання реєстрації місця проживання було врегульовано Законом України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, та Постановою КМ України від 2 березня 2016 р. № 207 “Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру” - які не завжди були ефективними та зручними для пересічних громадян. Новим Законом (відповідно до аналізу тексту законопроекту до другого читання 03.11.2021р.) тепер запропоновано наступне:

  • Закон розрізняє два поняття “декларування” місця проживання та “реєстрація”. Так, декларування - це повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом подання декларації про місце проживання в електронній форміз використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади. Тоді як реєстрація - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи. Отже електронна форма повідомлення про місце проживання/перебування - це “декларування”, а паперова форма - “реєстрація”.

Декларування може здійснюватись виключно - у житлі приватної форми власності (відомості про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - надалі ДРРПНМ), а також в гуртожитках. При цьому, внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування).

  • Закон встановлює ставки адмінзбору - в залежності від того чи прострочила особа проведення реєстрації чи декларування - від 34,05 грн. до 56,75 грн. (станом на 2021 рік) за реєстраційну дію (адмінпослугу). В деяких випадках збір не справляється - зокрема із зняття/ зміни місця проживання за рішенням суду, за повідомленням спецустанов для бездомних та в інших передбачених випадках.
  • Так, декларування (тобто фактично, реєстрація місця проживання в електронній формі) здійснюється шляхом подання декларації про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються ряд передбачених Законом відомостей, як то: дата декларування; прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); стать; дата та місце народження; відомості про громадянство; адреса житла, в якому декларується місце проживання; попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано); та інші - наприклад, контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, засоби зв’язку, (за наявності); реквізити свідоцтва про народження дитини; реквізити паспортного документа іноземця або особи без громадянства – для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, тощо. Детальний перелік подано в статті 8 Закону. До декларації подаються відомості про сплату адміністративного збору. Такий може бути сплачено в зручній формі - за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг під час формування декларації. У такому випадку документ про оплату не додається.

Якщо ж декларант не є власником (співвласником) житла - такий додатково зазначає відомості про власника (співвласників) житла. Цікаво, що до таких відомостей мають бути надана інформація про реквізити паспортного документа особи реєстраційний номер облікової картки платників податків - які не знаходяться у вільному доступі. Таким чином, декларантам, варто такі відомості від власників отримувати окремо - якщо вони бажають здійснити реєстрацію/декларування проживання у їх цьому житлі.

  • Закон закріплює обов’язковість згоди власника на декларування та реєстрацію місця проживання особи, за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі. Така згода (при декларуванні) надається знову ж таки - в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та зазначається в декларації про місце проживання під час її формування. Виключення - якщо декларуються місця проживання дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їхніх батьків або інших законних представників чи одного з них - у таких випадках згода не потрібна, як і надання інформації про власника.
  • Новий Закон врегулював можливість надання згоди іншого із батьків (законних представників) в електронній формі із накладанням електронного підпису (що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України “Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг”, або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса) - при декларуванні місця проживання дитини віком від 14-18 років за відмінною від батьківської адреси, а також при декларуванні місця проживання дитини віком до 14 років.
  • Окремо врегульовано порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи, що здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг). Закон - в статті 9 встановлює обов’язковість форми заяви про реєстрацію місця проживання (перебування), (така затверджується Кабінетом Міністрів України) та перелік документів, що додаються до неї, а також - порядок здійснення таких дій представниками.
  • Не менш позитивним явищем є запровадження більш спрощеної процедури зняття з місця реєстрації - в тому числі власниками житла. Так зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
    • за заявою самої особи про зняття;
    • за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. Якщо в житлі декілька співвласників - всі вони подають згоду на зняття з місця проживання/перебування конкретної особи.

Так, власник не може здійснити зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини якщо власником такого житла є один із батьків або інший законний представник такої. Не можна здійснити зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання співвласника житла за заявою іншого співвласника. При цьому, електронний порядок зняття з реєстрації передбачений лише для осіб, що подають заяви щодо самих себе. Для власників житла такий електронний порядок поки не передбачений.

Також - передбачено нюанс, що у разі якщо місце проживання (перебування) особи було задекларовано або зареєстровано на підставі договору оренди, виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи за заявою власника (співвласників) житла -здійснюється лише після закінчення строку дії договору оренди або його дострокового розірвання чи визнання його нікчемним. Щодо інших договорів, які можуть теоретично встановлювати право користування житлом - законодавець, чомусь не згадав.

  • У декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування) особи орган реєстрації може відмовити. Перелік підстав подано в статті 12 Закону. Серед інших підстав відмови (там невідповідність документів, неповний їх перелік, тощо) увагу привертає така відмова - як наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження щодожитла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування). Так, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (п.4, ч.1 статті 4)- до обтяжень віднесено: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону. І якщо відмова в реєстрації місця проживання на арештоване майно, ще якось піддається логіці, то відмова у зв’язку із іпотекою, або ж внесеною самим власником вимогою про нотаріальне посвідчення - може призвести до неадекватних обмежень у реєстрації/декларуванні місця проживання.
  • Відомості реєстру територіальної громади є відомостями постійного зберігання і не підлягають знищенню у зв’язку із скасуванням зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) особи. Про факт внесення відповідної інформації до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи за заявою (декларацією) орган реєстрації у день внесення інформації повідомляє заявника поштою, засобами телефонного, електронного зв'язку, у тому числі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Гарною новиною є те, що у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування географічних об’єктів, населених пунктів, тощо - у порядку, встановленому законом, вносяться зміни до реєстру територіальної громади із збереженням попередніх даних про зареєстрованих осіб.

Щодо доступу - законодавець зазначає, що кожна особа має право на доступ до своїх персональних даних, внесених до реєстру територіальної громади. Власник (співвласники) житла має право безоплатно отримувати від органу реєстрації інформацію про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в належному йому (їм) житлі. Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельному кооперативу, управителю багатоквартирного будинку, органу самоорганізації населення в межах території його діяльності дозволять отримувати знеособлені дані про кількість осіб, місце проживання (перебування) яких задекларовано або зареєстровано у відповідному житлі.

А з 1 березня 2022 року - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб (ДМС) забезпечуватиме можливість здійснення перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності відомостей щодо адреси місця проживання (перебування) особи за їхнім запитом та за бажанням особи, адреса місця проживання (перебування) якої перевіряється, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На фоні спрощення порядку - запроваджується міжвідомча електронна взаємодія, обмін між реєстрами територіальних громад та приведення уповноваженими органами своїх нормативних актів до нових вимог. Вже у 2022 році, Кабінет Міністрів України повинен буде поінформувати Верховну Раду про стан виконання цього Закону.

Водночас - такий, з першого погляду спрощений механізм повинен пройти перевірку практикою, оскільки не завжди системи функціонують ідеально. Не всі положення Закону дозволяють їх тлумачити однозначно. Не всі органи місцевого самоврядування готові до таких сучасних змін. Час покаже, чи приведе новий порядк до хаосу та ажіотажу, “різнобокої” практики в кожному регіоні - чи дійсно спростить давно застарілу систему реєстрації місця проживання/перебування та зняття з такого.

​​Джерело: юридичний ресурс Протокол.

Користуйтеся нашими сервісами для отримання юридичних послуг :

Безкоштовна консультація швидка відповідь на Ваше юридичне питання допоможе зорієнтуватися у подальших діях.

Оголосіть власний тендер та отримайте вигідну пропозицію від більш ніж 5000 юристів зі всієї України.

Відео-консультація юриста це сучасне та ефективне рішення для отримання необхідної інформації

Каталог юристів України це ефективний спосіб знайти надійного та професійного виконавця для Вашої юридичної мети
8335
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0