Війна знищила унікальний ліс на Донбасі, і відродити його вже неможливо, - науковець

За час повномасштабної війни на Донбасі було знищено значну частину Серебрянського лісу - унікального лісового масиву на кордоні Луганської і Донцької областей в районі Кремінної. З осені 2022 року там точаться запеклі позиційні бої. Про це в інтерв'ю "Суспільному" розповів науковий співробітник Національного парку "Кремінські ліси", військовослужбовець ЗСУ Володимир Яроцький.

Як пояснив науковець, йдеться не про якийсь звичайний лісовий масив, а про справді унікальну екосистему.

"Якщо коротко – понад 30 тисяч гектарів, посеред степової зони, яка має риси бореальних екосистем. Тобто, умовно, глибоко-глибоко на південь у нас опинились такі види, які більш притаманні до північних регіонів. Ми маємо унікальну суміш північних видів разом з південними степовими видами. Це потужний самобутній лісовий осередок посеред степової зони, який утворився завдяки міжріччю Сіверського Дінця і річок Жеребець та Красна. Оточення з усіх боків річками створило унікальні умови для розвитку лісів", - розповів Яроцький.

Однак за понад три роки жорстоких боїв у цій місцевості - риття окопів, роботи артилерії та дронів – територія, де були насадження сосни, просто знищена.

"Знищений не тільки ліс, а навіть ґрунтовий покрив. Там все перекопане, просто рана на землі. Воно й горіло, і було зрізане снарядами. Останнє, що я бачив – ліси в павутинні з оптоволокна, як у коконі", - розповів науковець.

Яроцький зауважив, що природа завжди відновлюється, але на місці знищенного постає щось нове, а не те, що було втрачено.

"Того, що було, не буде ніколи. Будуть нові ліси, нові екосистеми. Популяції, які збереглися, відроджуватимуться. Відбудеться відновлення за рахунок інших тварин, рослин, для яких ці умови підійдуть. Десь будуть навіть позитивні процеси – підйом ґрунтових вод. Коли на великій території гинуть дерева, підіймаються ґрунтові води, що добре для нової генерації лісу", - зазначив він.

Що стосується диких тварин, які мешкали в Серебрянському лісі, то лосі, олені, козулі, кабани та лисиці просто втекли в інші місця. А от для дрібної фауни справді настав апокаліпсис.

"Наприклад, равлики, серед яких червонокнижні види. Для таких тварин – комахи, равлики, молюски – можна казати, що ми це втратили разом з ґрунтом. Так само з популяціями рослин – ірис боровий, волошка донська – вони так само втрачені", - журиться Яроцький.

Як писав УНІАН, на місці колишнього Каховського водосховища формується унікальна тополево-вербова лісова екосистема, подібна до давніх галерейних лісів, які майже зникли в Україні. Нова екосистема має високу природоохоронну та рекреаційну цінність завдяки багатій фауні й флорі, однак водночас несе ризики поширення інвазійних видів, зокрема гібридних верб, що можуть змінювати природний баланс.

За словами вчених, ймовірне відновлення водосховища у попередніх масштабах стало б серйозною втратою для дикої природи, тому рішення має ґрунтуватися не лише на економічних, а й на моральних та екологічних міркуваннях, із відмовою від "гігантоманії" та пошуком гнучких, зважених варіантів, які не суперечать природним процесам.