Війна в Україні - це війна за виживання, причому не тільки українського народу, - FT

Війна в Україні – це не війна за землю. Позиція РФ полягає в тому, що української мови та культури, України та українців не існує. Про це у своїй колонці для Financial Times написала українська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року, голова організації "Центр громадянських свобод" і членкиня ради Інституту з висвітлення війни та миру Олександра Матвійчук.

"Американський пакет на 60 мільярдів доларів уже кілька місяців гальмується через те, що для американців є внутрішньою політикою, а для нас, українців, – це питання життя і смерті. На моїх зустрічах тут мене часто запитують: оскільки Україна не може розраховувати на перемогу над Росією на полі бою, чи не повинна вона погодитися на територіальну угоду? Чи не означатиме більше зброї більше смертей? Дійсно, в Україні занадто багато смертей – я знаю, тому що мої колеги і я бачимо їх щодня", – пише вона.

Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року було задокументовано тисячі воєнних злочинів росіян в Україні. Це вбивства, зґвалтування і тортури – побиття, відривання нігтів, електрошок геніталій.

"Одній жінці, з якою я розмовляла, ложкою виколупали око. На сьогоднішній день ми задокументували 68 000 злочинів. Але це лише верхівка айсберга, тому що подібні злочини є центральним елементом як методу, так і мети вторгнення. Позиція Росії, як неодноразово давав зрозуміти президент, полягає в тому, що українська мова і культура, Україна і українці не існують", – наголосила Матвійчук.

Передчасна угода з РФ була б помилковою, і не в останню чергу через те, що такий сценарій уже мав місце, коли 2014 року Росія окупувала Крим і частину Донбасу. Згодом було досягнуто угоди про припинення вогню, проте все, що зробила Росія, – це використала наступні вісім років для підготовки передових баз до наступного нападу.

"Москва зробить те ж саме знову. Передчасна угода також була б аморальною. Не можна укласти мир, роззброївши захоплену країну. Це було б окупацією, а ми знаємо, що це означає", – зазначила авторка матеріалу.

Матвійчук підкреслила, що зараз Росія посилює атаки на цивільну інфраструктуру України. Тим часом у Молдові та інших сусідніх з Україною країнах активно ведуться дестабілізуючі дії.

"Москва – це центр, але імперське бачення Росії не має кордонів. Цей кошмар – нескінченна каталогізація людського болю – буде тільки продовжуватися", – йдеться в колонці

Рішення полягає в тому, щоб перемогти Росію і цю авторитарну ідеологію. Необхідно вистояти, і українці мужньо це роблять. Війна – це жахливо, але українці знають, що несе Росія, і явна більшість населення підтримує продовження боротьби "стільки, скільки буде потрібно".

"Ми поважаємо американську політику. Ми знаємо, що в кожної країни є свої пріоритети та фінансові проблеми. Ми вдячні за щедру підтримку, яку ми отримували досі від США, Європи та інших країн світу, як від урядів, так і від звичайних громадян. Але зараз нам потрібна ще більша допомога, і потрібна вона найближчим часом. Україна хоче миру більше, ніж будь-хто інший. Але ми не можемо боротися зі злом з порожніми руками. Посильте Україну, дозвольте нам вести війну так далеко, як ми можемо – наше бачення – до міжнародно визнаних кордонів 1991 року – і тоді ми зможемо обговорювати мир", – пише правозахисниця.

Вона наголосила, що війна в Україні – це не війна за землю, а війна за виживання. Причому за виживання не тільки українського народу, а й основних цінностей – прав людини, демократії, свободи.

Директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що якщо американські законодавці зараз не схвалять допомогу Україні, вона може програти війну до кінця 2024 року.

Тим часом заступниця міністра оборони США часів Обами – Мішель Флурнуа заявила, що Україна утримує лінію фронту, незважаючи на неймовірні труднощі. Однак якщо українські військові не отримають допомогу найближчим часом, Росія, ймовірно, захопить нові території.