Війна в Ірані може спричинити найбільший нафтовий шок за останні роки, - The Economist

Влітку 2025 року протягом декількох годин після атак по Ірану ціна на нафту марки Brent підскочила на 7% до $74 за барель - розумний стрибок, але не величезний.

Видання The Economist міркує, що та кампанія пощадила іранські енергетичні об'єкти, американська операція була короткочасною, а іранська відповідь - символічною.

Але цього разу все інакше, оскільки президент США Дональд Трамп пообіцяв, що "інтенсивні і точкові бомбардування... триватимуть без перерви протягом усього тижня або стільки, скільки буде потрібно для досягнення мети". І відповідні дії Ірану набагато серйозніші. За останні 24 години він обрушив ракети на Ізраїль, своїх арабських сусідів і американські бази в регіоні.

"Ніщо з цього не заспокоїть трейдерів. Наскільки сильною буде паніка і як довго вона триватиме, буде залежати від трьох факторів", - зазначило видання.

Перший, як зазначили журналісти, це те, на що Іран націлиться в Перській затоці. Спочатку його удари вражали тільки американські військові об'єкти. З тих пір вони також досягли портів, аеропортів та іншої цивільної інфраструктури по всьому регіону.

Видання міркує, що зіткнувшись з екзистенційною загрозою, залишки іранського керівництва можуть розглядати втягування своїх сусідів по Перській затоці в кризу як один з небагатьох способів змусити США повернутися за стіл переговорів.

Як сказав аналітик Карлос Беллорін, кілька нафтових родовищ в Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) і Кувейті знаходяться в зоні досяжності іранських ракет і безпілотників. До того ж вони величезні і їх дуже важко захистити.

Однак, як пише видання, удари по нафтових родовищах були б безрозсудними.

"Іранська атака на нафту Перської затоки спровокувала б удари у відповідь з боку сусідів, які спочатку закликали до деескалації", - зазначили журналісти.

Другий невідомий фактор - чи зможе іранська нафта потрапити на ринок. Ормузька протока ніколи не була закрита для морського судноплавства, навіть під час ірано-іракської війни в 1980-х роках. Її перекриття викликало б невдоволення Китаю, який купує майже всю іранську нафту і отримує 37% імпорту сирої нафти морським шляхом через протоку.

Іран, схоже, має намір перекрити протоку, хоча американські сили усунуть будь-яку блокаду протягом декількох годин.

"Однак, протока і так швидко стає непрохідною. Супутникові перешкоди порушують сигнали суден, підвищуючи ризик зіткнень. Іран може встановити міни, щоб зробити навігацію ще більш небезпечною", - написало видання.

Журналісти додали, що страхові компанії підвищують тарифи або взагалі повністю анулюють поліси для суден, які намагаються пройти через цю протоку. Через це щонайменше 5 танкерів, які повинні були пройти через Ормузьку протоку на початку березня для забору нафти в Саудівській Аравії, Омані, Катарі та ОАЕ, розвернулися в другій половині дня 28 лютого.

"По обидва боки протоки утворюються величезні скупчення танкерів, що простоюють, які побоюються перетину зони бойових дій. І без того високі фрахтові ставки можуть ще більше зрости", - написало видання.

Вказується, що альтернативні маршрути мають обмежену ефективність. Саудівська Аравія може перенаправляти нафту по своєму трубопроводу Схід-Захід; у ОАЕ є коротший трубопровід, що оминає протоку. Однак навіть при повному завантаженні, за оцінками аналітика Хорхе Леона, залишиться незадіяним близько 8-10 млн барелів на добу. ОПЕК і її союзники можуть спробувати збільшити видобуток більше, ніж очікувалося; картель повинен був зустрітися 1 березня ще до початку бойових дій. Однак, якщо Саудівська Аравія і ОАЕ, що володіють найбільшими резервними потужностями, не зможуть перенаправити свою нафту, інші члени не зможуть заповнити дефіцит.

Що станеться з цінами в довгостроковій перспективі, залежить від третього і найбільшого невідомого чинника - чи зможе Трамп досягти заявленої мети щодо здійснення зміни режиму в Ірані.

З відходом айятол і КСІР Іран перестане бути джерелом регіональної нестабільності. Країна навіть зможе розраховувати на послаблення санкцій. Поєднання зростання іранського експорту і зниження геополітичних ризиків може посилити надлишок пропозиції і зробити нафту ще дешевшою.

Журналісти міркують, що хоча Трамп виключив присутність американських сухопутних військ в Ірані, але жодна країна ніколи не була звільнена від тиранії лише повітряною силою, тому ситуація досить невизначена, щоб допустити такий сприятливий результат.

Альтернативний сценарій полягає в тому, що при владі залишаться прихильники режиму. Той, хто претендує на владу Хаменеї, може відчути себе змушеним продемонструвати силу, утримуючи Ормузьку протоку закритою і сіючи хаос в Перській затоці. В умовах боротьби за владу між конкуруючими фракціями КСІР Іран залишиться регіональною загрозою. Видобуток нафти може скоротитися, і покупці, такі як Китай, не будуть впевнені, хто в Ірані контролює поставки.

Як повідомляв УНІАН, 28 лютого США завдали удару по Ірану. Перші удари були нанесені по об'єктах, пов'язаних з політичним і військовим керівництвом країни. Зокрема, повідомлялося про удари по офісу верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, а також об'єктів розвідки та інших силових структур. В результаті цих атак було ліквідовано все вище керівництво країни.

У США заявили, що метою спецоперації є посилення тиску на Тегеран для досягнення нової угоди щодо іранської ядерної програми.