17.07.2017 | Автор: Олександр Боков
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram youtube

Підписанням заяви про відкриття рахунку, позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного (спр. № 905/2432/15, 10.07.17)

Фабула судового акту: Практикою вищих судів останнім часом визнана можливість укладення змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору. При цьому суди у своїх рішеннях як правило зазначють, що за правовою природою договори, укладені між банком та фізичною особою шляхом приєднання, носять саме такии характер. Ця справа саме про це.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця заборгованість за кредитом, за відсотками за користування кредитом, заборгованість з комісії за користуванням кредитом, судовий збір. У задоволенні вимог щодо стягнення пені відмовлено.

При цьому судами було встановлено, в який спосіб укладався цей договір, а саме. Підписавши заяву про відкриття поточного рахунка та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформлену на бланку типової форми ПАТ КБ "Приватбанк", відповідач підтвердив погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку.

Незважаючи на ці обставини, відповідач вказані судові рішення оскаржив до ВГСУ. Не заявляючи зустрічних позовних вимог, наприклад, про визнання недійсним укладеного з банком договору, він стверджував, що позивачем не доведено, що підписавши зазначену заяву , він приєднався саме до наданих позивачем до матеріалів справи Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, а також на те, що вказані Умови та Тарифи не містять підпису відповідача.

Втім, колегія суддів касаційного суду вважала вказані доводи непереконливими, зазначивши, зокрема, що заява відповідача про відкриття рахунку підписана ним особисто. При цьому відповідач не заперечує, що цим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг.

Рішення ВГСУ базується на наступних приписах законодавства. За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правової природи договору, укладеного між сторонами даного спору, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунка та кредитного договору згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України. Отже, укладання договору між сторонами відбулося на підставі ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідачем до запропонованих банком умов та тарифів.

Рішення суді заслуговують на увагу ще й тому в них було досліджене питання застосування до спірних правовідносин ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", наслідком чого було звільнення відповідача від стягнення з нього частини пені, нарахованої в період, коли м. Маріуполь знаходився в зоні проведення АТО.

Аналізуйте судовий акт: Без окремого підпису позичальника під документом, який збільшує строк позовної давності, банк не має права стягувати борг та забезпечення, якщо минув строк більше 3 років, а для пені та штрафів більше 1 року (Постанова ВСУ у справі № 6-16цс15 )

Проценти та штрафні санкції на заборгованість по кредиту нараховуються боржнику або поручителю і після ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора до його фактичного виконання (ВСУ від 25 травня 2016р. у справі № 6-157цс16)                                                                                                                        

Жадность губитПриватбанк: для клиента не порождают долги, штрафы, пени незакрытые карточки, выданные на основании анкеты - заявки, памятки клиента и т.п. ( Дніпровський районний суд . Києва від 05 липня 2016р., справа № 755/6745/15-ц) 

Отримувач кредиту був введений банком в оману щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки. Кредитний договір визнано недійсним (ВССУ від 23 січня 2017р. у справі №569/19957/14-ц)

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року                                                                                                                                        Справа № 905/2432/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів Кролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Будко Н.В.)та рішення Господарського суду Донецької області від 23.11.2015 (суддя Сич Ю.В.)у справі№ 905/2432/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ПРИВАТБАНК"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості за договором від 02.03.2011 у сумі 14.848,46 грн.за участю представників:позивачане з'явився,відповідачане з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2015 у справі №905/2432/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом у сумі 4.955,86 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 4.239,48 грн., пеню у розмірі 1.977,76 грн., заборгованість з комісії за користуванням кредитом у сумі 847,40 грн., судовий збір у розмірі 986,03 грн. У задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 2.827,96 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до місцевого суду на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.07.2017 у зв'язку відпусткою судді Шевчук С.Р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/2432/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2017 у справі №905/2432/15 визначено наступний склад колегії суддів: Євсіков О.О. - головуючий, Кролевець О.А., Малетич М.М.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання їх представники не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.03.2011 ФОП ОСОБА_4 звернулась до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунка та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ "Приватбанк", у якій просила відкрити поточний рахунок та картковий рахунок в національній валюті. У заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Підписавши зазначену заяву, відповідач підтвердив погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua, або інший інтернет/sms-ресурс, вказаний банком).

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.

За змістом п 3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.2.1.1.8 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п. 3.2.1.2.2 Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

У п. 3.2.1.4.1.1 Умов передбачено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.2, п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8; відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов).

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

За приписами п. 3.2.1.4.5 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода оплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату визначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

У п. 3.2.1.5.7 Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок НОМЕР_1 в розмірі 6.000,00 грн. з 02.03.2011, 5.800,00 грн. з 23.03.2011, про що свідчить довідка ПАТ КБ "Приватбанк" від 02.02.2015 №08.7.0.0.0/150902185711.

Наявним в матеріалах справи меморіальним ордером від 02.03.2011 підтверджений факт видачі кредиту на суму 6.000,00 грн.

Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконань за договором.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, суди попередніх інстанцій виходили із встановлених обставин про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

При цьому, частково відмовляючи у стягненні пені, суди зазначити про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 526 ЦК Україні та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Статтею 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правової природи договору, укладеного між сторонами даного спору, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунка та кредитного договору згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, встановивши, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, з урахуванням Умов та Правил надання банківських послуг, здійснив прострочення повернення кредитних коштів і сплати процентів та комісії за користування кредитом, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотками та комісії за користування кредитом у заявлених позивачем сумах.

Заявник касаційної скарги посилається на те, що позивачем не доведено, що відповідач, підписавши заяву від 02.03.2011, приєднався саме до наданих позивачем до матеріалів справи Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, а також на те, що вказані Умови та Тарифи не містять підпису відповідача.

Колегія суддів касаційного суду вважає непереконливими вказані доводи відповідача з огляду на таке.

Заява відповідача про відкриття рахунку від 02.03.2011 підписана ним особисто. При цьому відповідач не заперечує, що цим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг. Отже, укладання договору між сторонами відбулося на підставі ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідачем до запропонованих банком умов та тарифів.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами були здійсненні всі необхідні дії, які вказують на вчинення двостороннього договору, складовими якого виступають заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, з якими відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на відповідній заяві.

При цьому відповідачем не надано доказів того, що під час підписання ним заяви від 02.03.2011 діяли якісь інші Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, ніж ті, на які посилається позивач.

Колегія суддів касаційного суду враховує посилання скаржника на постанови Верховного Суду України № 6-240цс від 11.02.2015, № 6-16цс15 від 11.03.2015 та № 6-2320цс16 від 22.03.2017, однак вважає за необхідне звернути увагу на те, що викладені у зазначених постановах правові позиції стосуються споживчого кредитування фізичних осіб, в той час як спірні правовідносини у даній справі стосуються відкриття та обслуговування поточного рахунка суб'єкта господарювання та картки зі зразками підписів та відбитка печатки.

Щодо часткової відмови у стягненні пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане клієнтом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист № 18-112/64138 від 27.10.2014 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, судами правомірно зазначено, що на дату винесення судом першої інстанції рішення дія розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014, однак вона не була скасована і не визнана незаконною.

При цьому судами попередніх інстанцій обґрунтовано взято до уваги ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Закріплене в ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно з рішенням РНБО України від 13.04.2014, введеного в дію Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України видано наказ № 33/6/а від 07.10.2014 "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано за адресою: 87556, АДРЕСА_1.

Отже, проведення з 07.04.2014 антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Маріуполь, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо застосування до спірних правовідносин ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та відповідно, відмовили у стягненні з відповідача пені, нарахованої після 14.04.2014.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 23.11.2015 та Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 905/2432/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков   суддіО.А. Кролевець    М.М. Малетич

 

3
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення