Вчені знайшли птаха, який бреше іншим тваринам заради власної вигоди, - Forbes

Пустеля Калахарі, розташована на півдні Африки, є одним із найскладніших для виживання місць на планеті. Кожен вид тварин і рослин, присутніх в цьому пекельному регіоні, має свою стратегію виживання. Один з найцікавіших прикладів пристосування демонструє маленький птах, якій покладається не на силу чи спритність, а на хитрість.

Як пише на сторінках Forbes американський біолог-еволюціоніст Скотт Треверс, тривалий час вчені вважали, що вміння брехати є унікальною рисою, властивою лише людям та деяким приматам. Але останні дослідження свідчать, що вилохвості дронго (Dicrurus adsimilis) з пустелі Калахарі також здатні навмисно брехати заради власної вигоди.

Треверс зазначає, що дронго живуть в кооперації з іншими місцевими видами, беручи на себе роль вартового. При наближенні небезпеки ці пташки видають гучні металеві звуки, які сповіщають навколишніх калахарських тварин про присутність хижаків поблизу. 

Однак наукові дослідження показують, що дронго насправді часто зловживають цією довірою інших тварин. Дослідники зафіксували, що птах частенько оголошує хибну тривогу, коли помічає, що сурикати чи інші тварини поблизу знайшли ласий шматочок їжі. Почувши крик дронго, тварини кидаються навтьоки, після чого хитрий брехун спокійно підлітає до покинутих ласощів та забирає їх собі.

Подальші дослідження показали, що хитрий птах оголошує тривогу не лише своєю "мовою", але й успішно імітує сигнали тривоги "мовами" інших видів птахів. Потреба у такому "поліглотстві" виникла через те, що з часом тварини навколо починають ігнорувати часто повторювані хибні тривоги, оголошені "мовою" дронго.

Загалом йдеться про такі собі еволюційні перегони, в яких дронго вигадують усе підступніші способи кричати "Вовк!", а інші види вчаться розпізнавати фальшиву тривогу.

Скотт Треверс наголошує, що вилохвості дронго – не єдині тварини на планеті, яким зрозуміла концепція брехні. Обман у тій чи іншій формі використовують також примати у соціальній взаємодії, а різні види головоногих, хамелеонів та геконів використовують камуфляж для імітації хижаків. Однак дронго виділяються тим, що, по-перше, дурять представників інших видів, а по-друге, роблять це заради отримання їжі. 

"Багато тварин підслуховують тривожні сигнали один одного, щоб сформувати взаємні захисні мережі. Дронго – перший вид, який показав, що це міжвидове спілкування може стати палицею з двома кінцями, якою можна маніпулювати для особистої вигоди", – пише автор публікації.

Як писав УНІАН, вчені з’ясували, що генетика значно більше визначає тривалість життя людини, ніж вважалося раніше. Тобто кількість прожитих років на 55% залежить від генів. Це означає, що здоровий спосіб життя, хоч і подовжує тривалість життя, все ж не є головним фактором.

Також ми розповідали, що людство ледь не вимерло 900 тисяч років тому. У певний момент чисельність людської популяції скоротилася до трохи більше ніж 1000 осіб і залишалася на такому рівні близько 100 тисяч років.