В Естонії розповіли, навіщо Україні бити по РФ

Дозвіл США бити по території Росії зайняв багато часу, але територія ворога цілком законна ціль для України, заявив голова комітету національної оборони парламенту Естонії Калев Стойческу в інтерв'ю "Голос України". 

"На мій погляд, має бути лише одна червона лінія. Якщо Росія нападе на НАТО, ми відповімо і правила гри будуть іншими. Територія Росії - не священна корова. Територія агресора - законна ціль", - наголосив він. 

Стойческу додав, що таке рішення США зайняло багато місяців, щоб добитись того, щоб Україні дали право завдавати удар за межами окупованих територій, по законних військових об’єктах, по аеродромах. Але не по нафтопереробних заводах, хоча, за його словами, вони також використовуються для воєнної машини. Він також назвав це "активним захистом", пояснюючи це тим, що пасивний захист - це робота систем ППО.

"Я б назвав це активним захистом. Пасивний захист - це коли ви використовуєте протиповітряну оборону, системи Patriot як у боксерському поєдинку, коли ви закриваєте обличчя і тіло від ударів, щоб захистити себе. Але це не зменшує можливості ворога, можливості агресора атакувати вас. Єдина надія, що агресор просто впаде в один момент, виснажиться. А активний захист – коли ви фактично відбиваєтесь і обмежуєте здатність агресора атакувати вас. Це та сама річ", - пояснив голова комісії парламенту Естонії. 

Стойческу також зазначив, що з російської точки зору навіть окуповані території, включно із Кримом, є частиною Росії. Тож фактично ці території вже атакували раніше і який сенсу в тому, що є "Росія, на яку можна нападати, і Росія, на яку - не можна". 

"У будь-якому випадку ці атаки були дуже ефективними. Атаки на нафтопереробні заводи та експортні термінали були ефективнішими ніж навіть санкції, прийняті проти Росії, тому що вони фізично обмежують здатність вести війну", - підсумував він. 

Як раніше писав УНІАН, Європа посилює тиск на США щодо розширення територій РФ, по яких Україна може завдавати ударів. Європейські союзники вважають, що довге зволікання з такими рішеннями завдають шкоди здатності Києва захистити себе. 

"Якщо озирнутися назад на перебіг конфлікту, то можна виявити низку областей, де ми не хотіли чогось робити, а потім зробили це", - сказав один із високопоставлених чиновників Міністерства оборони на умовах анонімності.