Головна Блог ... Новини Україна просить у партнерів 750 млрд дол на відбудову і планує створити для цього окремий банк. Чи зможе він запобігти корупції та зловживанням з міжнародною допомогою? Україна просить у партнерів 750 млрд дол на відбуд...

Україна просить у партнерів 750 млрд дол на відбудову і планує створити для цього окремий банк. Чи зможе він запобігти корупції та зловживанням з міжнародною допомогою?

Відключити рекламу
 - 78671fd05b12a39ea81196ac98970c53.jpg

4 липня у швейцарському Лугано презентували масштабну програму відновлення України.

Програма, яку нескромно охрестили українським "планом Маршалла", передбачає залучення на відбудову та розвиток у наступні десять років понад 750 млрд дол.

Одним з її пунктів є створення в Україні банку розвитку. Така установа може стати не просто одним з елементів побудови повоєнної економіки, а й важливим інструментом фінансування цієї відбудови.

Ідея створення банку розвитку не нова. Під час реалізації оригінального плану Маршалла в деяких європейських країнах створювалися відповідні фінансові інституції, які успішно існують досі.

Для чого Україні потрібен свій банк розвитку і як він може допомогти в повоєнній відбудові?

Спадок Джорджа Маршалла

Востаннє, коли європейським континентом прокотилася війна такого ж масштабу, як війна Росії проти України, для відбудови інфраструктури та економіки союзники залучили безпрецедентні ресурси.

Влітку 1947 року тодішній держсекретар США Джордж Маршалл запропонував план відбудови Європи після Другої світової війни.

План, який згодом назвали на честь його ініціатора, діяв у 1948-1952 роках та передбачав виділення небачених на той час 13 млрд дол або близько 200 млрд дол у перерахунку на теперішні ціни.

Хоча мета плану Маршалла була одна – відбудувати зруйновану війною Західну Європу, спосіб використання коштів відрізнявся.

Так, Франція залучала допомогу від США та розподіляла її через державний бюджет, а в Західній Німеччині для цих цілей створили спеціальний банк розвитку – Кредитну установу для відбудови (Kreditanstalt für Wiederaufbau або KfW).

Зараз KfW – один з найбільших банків Німеччини, який спеціалізується на кредитуванні програм розвитку, підтримці малого та середнього бізнесу у світі, зокрема в Україні.

Загальний обсяг активів банку у 2021 році становив 551 млрд євро, а чистий прибуток сягнув 1,67 млрд євро.

На початку свого існування банк відігравав ключову роль у відбудові ФРН.

Модель його роботи виглядала так: у межах плану Маршалла в банк надходили кошти, які установа розподіляла на програми відбудови у вигляді кредитів. Коли ті поверталися, банк отримував ресурс, яким знову кредитував економіку.

Країни, які використовували кошти плану Маршалла через банки розвитку, відбудовувалися швидше, вважають економічні дослідники. Та й банківські процедури дозволили мінімізувати неефективне використання коштів.

KfW – не єдиний приклад банку розвитку. Такі установи створювалися в пострадянських державах, країнах Латинської Америки та Азії.

Наприклад, у 1994 році створили Китайський банк розвитку, зараз це одна з найбільших фінансових установ країни.

Банк спеціалізується на фінансуванні масштабних інфраструктурних проєктів. Зокрема, установа брала участь у фінансуванні будівництва найпотужнішої у світі ГЕС – греблі "Три ущелини".

Спільною рисою банків розвитку є їх здатність фінансувати проєкти, не цікаві більшості інвесторів. Мабуть, тому в переважній більшості випадків це державні банки.

Що з українським банком розвитку

Деталей про державний банк розвитку України наразі небагато. Це пов’язано з тим, що створити його запропонували лише два тижні тому під час презентації плану відновлення України.

Поки що український "план Маршалла" більше нагадує збірку загальних ідей, над якими лише почалася робота. Відповідно до оприлюднених у Лугано планів, банк розвитку в Україні створять на останньому етапі відновлення країни.

Це означає, що він буде фокусуватися не стільки на відбудові зруйнованою війною інфраструктури та підприємств, скільки на побудові нової економіки та кредитуванні нових для країни галузей.

Автори українського "плану Маршалла" навіть не впевнені, чи треба створювати банк розвитку, адже такою установою може стати один з державних банків.

У разі створення банку держава могла б швидше вибудувати бізнес-процеси. Для установи можна було б прописати специфічне законодавство і навіть застосувати спеціальні нормативи. Такого підходу не виключають у Нацбанку.

Спеціальні нормативи дозволили б банку інвестувати у проєкти, які матимуть стратегічне значення для майбутньої економіки, проте рівень ризиковості яких буде занадто високим для звичайних банків та решти інвесторів.

Звичайний банк, коли видає кредит, оцінює ймовірність банкрутства позичальника. Чим вища ця ймовірність, тим більшими мають бути відрахування банку до резервів під такий кредит.

Ці відрахування здійснюються з капіталу банку, зменшуючи його розмір. Як наслідок, банк видає менше ризикових кредитів.

"Якщо банк видає кредит на тисячу грошових одиниць і бачить, що ймовірність дефолту позичальника становить 50%, а забезпечення нема, то банк має сформувати резерви на 500 одиниць, тобто зменшити свій капітал на 500 одиниць", – пояснює асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.

"Наразі в обговоренні ідеї банку розвитку розглядаються різні моделі його функціонування та, відповідно, регулювання.

Якщо це буде окрема інституція зі специфічним фондуванням, яке не передбачатиме залучення депозитів населення або коштів приватного бізнесу, то, відповідно до світового досвіду, для неї можуть бути застосовані специфічні нормативи", – повідомили в НБУ.

Якщо на банк розвитку перетворять один з державних банків, то застосовувати до нього спеціальні нормативи та вимоги буде складніше. Спершу йому потрібно буде позбутися портфеля депозитів населення та бізнесу.

Такий варіант започаткування українського аналога KfW влада теж розглядає.

На банк розвитку можуть перетворити Укрексімбанк, повідомили ЕП співрозмовники в парламенті, Нацбанку та середовищі експертів, дотичних до розробки українського "плану Маршалла".

Вибір логічний, адже банк розвитку повинен спеціалізуватися на фінансуванні орієнтованих на експорт галузей. У цій сфері Укрексімбанк має чи не найбільше експертизи.

Проте, крім фінансування зовнішньоекономічної діяльності, банк є ще й "експертом" з формування державних збитків. За роки роботи він зажив слави "кишенькового" банку політичних верхівок.

Після приходу до влади політики призначали туди лояльних людей, які погоджувалися видавати кредити наближеним до керівництва країни бізнесам. Коли влада змінювалася, видані позики не обслуговувалися і ставали для банку тягарем.

За підрахунками "CASE-Україна", за останні 12 років державі довелося влити в капітал Укрексімбанку 42,6 млрд грн через його хронічну збитковість та погану якість кредитного портфеля.

Отже, якщо Укрексімбанк перетворять на банк розвитку, то він ризикує успадкувати практику роботи свого попередника.

Неприємний "бонус", зважаючи на те, що через банк розвитку проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги та приватних інвестицій.

Як працюватиме банк розвитку

Банк розвитку буде посередником між західними урядами, міжнародними фінансовими організаціями та приватними інвесторами з одного боку та інвестиційними проєктами з відбудови України – з іншого.

Банк акумулюватиме гранти та пільгові кредити, розподіляючи їх у вигляді пільгових позик між перспективними проєктами, які відповідатимуть стратегії відбудови економіки.

Крім того, банк може стати посередником з розподілу щонайменше частини отриманих від Росії репарацій або арештованих за кордоном активів.

Наявність посередника у вигляді банку розвитку може стати в пригоді й іноземним інвесторам.

Їм буде простіше вкластися в інструмент, який випустить такий банк, ніж обирати серед десятків напрямків для інвестування в повоєнній Україні. Таким інструментом можуть стати облігації.

Саме так фондується Банк розвитку Китаю. Його облігації мають такий же кредитний рейтинг, що й державні облігації КНР, а їх погашення гарантує уряд.

Для держави створення такого банку корисне ще й тому, що він спрямовуватиме іноземні інвестиції в непривабливі для класичних інвесторів проєкти (надто довгий термін окупності чи надто низький рівень прибутковості).

Відповідь скептикам?

На початку липня українські медіа сколихнула новина: конгресвумен українського походження Вікторія Спартц написала президенту США Джо Байдену листа.

Вона вимагала перевірити, чи безпечно вести переговори з українською стороною, окрема з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Згодом в інтерв’ю УП Спартц заявила, що американці не впевнені в тому, як Україна використовує західну військову допомогу. Мовляв, Штати не мають гарантії, що сучасна зброя не потрапить до Сирії.

Хоча мотиви заяв конгресвумен більше внутрішньополітичні, але вони направлені і на те, аби змусити українську владу задуматися про забезпечення довіри західних партнерів до процесів використання їхньої допомоги.

Тим більше, що Україна хоче залучити цієї допомоги на сотні мільярдів доларів.

У цьому контексті створення банку розвитку може зіграти на користь Україні.

Такий банк стане посередником між західними донорами та українськими проєктами і гарантуватиме, що сотні мільярдів доларів, виділених на відбудову країни, будуть використані максимально ефективно та без корупції.

Проте для того, аби стати відповіддю на майбутні звинувачення на кшталт тих, які озвучила Спатц, банк розвитку повинен відповідати низці жорстких критеріїв.

Зокрема, він має працювати відповідно до принципів корпоративного управління ОЕСР, а вплив політиків на його діяльність має бути мінімальною.

"В ідеалі міжнародні донори, які даватимуть кошти на відбудову, повинні мати 50-відсоткову частку акцій банку або меншу, але більшість представників у його наглядовій раді", – вважає Дубогриз.

Зрештою, використання Україною західної допомоги ще не раз ставатиме предметом політичних дискусій у країнах-партнерах. Масштаби цих дискусій лише зростатимуть разом з ростом обсягів виділених коштів.

Завершення судової та антикорупційної реформ, а також створення прозорих механізмів розподілу коштів могли б знизити градус недовіри до країни та допомогти владі втілити амбітні плани з відбудови.

Автор новини: ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ

Джерело: ЕП

  • 1097

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1097

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні новини

    Дивитись усі новини
    Дивитись усі новини
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст