Україна досі не ратифікувала Римський статут через відсутність політичного консенсусу у Раді, - генпрокурор Венедіктова

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова наголошує, що є прихильником ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), що надасть Україні можливості країни-учасника МКС.

"Щодо ратифікації Римського статуту. Я є прихильником ратифікації Римського статуту, тому що компетенція Міжнародного кримінального суду вже поширилася на Україну… всі можливості у прокурора МКС в Україні є", - сказала генпрокурор на брифінгу у понеділок у Києві, передає Інтерфакс-Україна.

Вона наголосила, що для України як держави важливо мати свої власні повноваження у МКС, наприклад, брати участь у призначенні суддів. "Є й інші можливості, коли ти учасник (МКС), тому я як юрист розумію, що наразі нам потрібні ці можливості", - додала вона.

Венедіктова наголосила: "Чому не відбувається ратифікація Римського статуту? Я так розумію, що ще немає політичного консенсусу всередині Верховної Ради".

Вспомните новость: Юрисдикция Международного уголовного суда в Гааге на Россию не распространяется: Путин подписал соответствующее распоряжение

Вона нагадала, що питання ратифікації Римського статуту порушувалося в парламенті не один раз, а наразі "є домовленість про те, що все, що не викликає жодних сумнівів, виноситься до зали".

"Дуже сподіваюся, що ми зможемо проговорити з усіма політиками, донести до них необхідність та важливість ратифікації Римського статуту. Я прокурор, не політик, але послідовно відстоюю необхідність ратифікації", - підсумувала Венедіктова.

Згадайте новину: Президент Порошенко це блокував, але трирічний термін відстрочення для ратифікації Римського статуту вже сплив

Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд.

Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:
– геноцид (намір винищити певну національну, расову, етнічну або релігійну групу)
– злочини проти людяності (масштабне переслідування мирного населення)
– воєнні злочини (порушення законів та звичаїв ведення війни (наприклад, щодо поводження з військовополоненими або використання заборонених видів зброї)
– злочини агресії (планування або здійснення особою, яка здійснює контроль над силовими формуваннями акту агресії, який є порушенням Статуту ООН(далі разом ці злочини – міжнародні злочини)

Міжнародний кримінальний суд — це міжнародний трибунал, який був створений у 1998 році для розслідування та переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. Це перший трибунал який діє на постійній основі. Суд почав роботу з липня 2002 року після того, як 60 країн ратифікували Римський статут.

Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи за трьох умов:
– Держава підписала та ратифікувала Римський Статут
– Рада Безпеки ООН передає справу до МКС. За 23 роки існування Суду таке трапилося двічі, у справі щодо Південного Судану та Лівії
– Коли держава-учасниця РС сама ініціює справу в МКС

Україна досі не ратифікувала Римський статут. Чому це важливо для України?
Це наразі єдиний механізм притягнення до відповідальності на міжнародному рівні Путіна та очільників т.зв. “ЛНР” та “ДНР” за злочини, скоєні під час війни.
Ратифікація Статуту є зобов’язанням України згідно зі статтями 8 і 24 Угоди про асоціацію з ЄС.

Чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?
Україна повинна привести внутрішнє законодавство (зокрема Кримінальний кодекс) у відповідність до норм Статуту. На це спрямований закон №2689 від 27.12.2019 , який було прийнято 20.05.2021. Однак цей закон ще не підписаний Президентом, а отже не набув чинності.