Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.08.2020 року у справі №285/3885/19

Ухвала

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 285/3885/19

провадження № 61-11672ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є.

В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби, про встановлення факту перебування дітей на утриманні батька та проживання з ним однією сім'єю, припинення стягнення аліментів, зміну розміру аліментів та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив встановити факт перебування їх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на його утриманні та факт проживання дітей з ним однією сім'єю з 30 травня 2018 року по даний час; припинити з 30 травня 2018 року стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, що стягуються на підставі рішення № 285/21/16-ц Апеляційного суду Житомирської області від 22 березня 2016 року; змінити розмір аліментів, визначений на підставі вказаного рішення та стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 09 січня 2020 року позов задовольнив частково. Встановив факт перебування малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утриманні батька ОСОБА_2 та проживання з ним однією сім'єю з 30 травня 2018 року по даний час.

Припинив з 04 листопада 2019 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стягуються на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22 березня 2016 року у справі № 285/21/16-ц. Змінив розмір аліментів, визначений на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22 березня 2016 року у справі № 285/21/16-ц та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовив. Виконавчий лист по справі № 285/21/16-ц від 22 березня 2016 року, виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, визнав таким, що не підлягає подальшому виконанню. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2 305,20 грн.

Житомирський апеляційний суд постановою від 01 червня 2020 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року в частині припинення стягнення аліментів та зміни розміру аліментів змінив.

Замінив в абзаці третьому та четвертому резолютивної частини рішення словосполучення "з 04 листопада 2019 року" на словосполучення "з дня набрання рішенням законної сили". Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасував та в цій частині ухвалив нове, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття. В решті рішення суду залишив без змін.

05 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин, який неодноразово був продовжений.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-ІХ (далі - ~law21~).

Враховуючи те, що повний текст оскаржуваної постанови складено 04 червня 2020 року та касаційна скарга подана в період дії карантину, а ~law22~ набрав чинності 17 липня 2020 року, тому строк на касаційне оскарження судових рішень заявником не пропущено, так як закінчується через 20 днів після набрання чинності ~law23~.

Разом із цим, ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що вона з 04 листопада 2019 року не працює, оскільки вимушена доглядати за наймолодшим сином, який фактично залишився на її утриманні, її доходи за 2019 рік є незначними, а за 2020 рік взагалі відсутні.

На підтвердження доводів заявником надано відповідні докази, а саме: копія трудової книжки, копія довідки Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Новоград-Волинського від 07 жовтня 2016 року № 1116 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді, яка видана ОСОБА_6; копія консультативного висновку Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Житомирської обласної ради від 02 вересня 2019 року; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 09 грудня 2019 року № 1319/44753/ та від 15 липня 2020 року № 116/46217; копія довідки Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 13 липня 2020 року № 2175 про те, що ОСОБА_1 станом на 13 липня 2020 року не перебуває на обліку в управлінні та не отримує державних допомог відповідно до діючого законодавства.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Доводи клопотання та додані до касаційної скарги матеріали дають підстави для його задоволення та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв'язку із її скрутним майновим станом.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, коли відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у даній справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.

Крім цього, ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження у справі. Однак жодних підстав для такого зупинення у клопотанні не наведено.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Враховуючи, що заявником не зазначено жодних підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, у задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальним є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частиною 3 статті 12 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частини 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Керуючись статтями 136, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від слати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2020 року.

Витребувати з Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області цивільну справу № 285/3885/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби, про встановлення факту перебування дітей на утриманні батька та проживання з ним однією сім'єю, припинення стягнення аліментів, зміну розміру аліментів та стягнення аліментів.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко