Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.04.2019 року у справі №524/6217/18

Ухвала

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 524/6217/18

провадження № 61-6750ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 березня 2019 року, постановлену у складі судді Панченка О. О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада

2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Знято арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 січня 2006 року № АЕ 595655 винесену Автозаводським відділом державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 2825942 та від 17 січня 2007 року №аа 339288, реєстраційний номер обтяження 4386100 з виконання виконавчого листа, виданого 21 липня 2006 року на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 2-974 за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 3 409,50 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для сплати судового збору за її подання у розмірі 1 057,20 грн. Одночасно роз'яснено, що у разі не усунення недоліків у вказаний термін, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Продовжено заявнику строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2019 року, до 12 лютого 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що будь-яких документів (заяв), що підтверджують надання пільг та підстав для звільнення від сплати судового збору на виконання вимог ухвали від 11 січня 2019 року до апеляційного суду не надходило, а тому, керуючись частиною 3 статті 185 та частиною 2 статті 357 ЦПК України, суд дійшов висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій вона просила скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від

07 березня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків до 06 травня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 384 грн 20 коп.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд, повертаючи апеляційну скаргу, обмежив їй право на доступ до правосуддя. Положення статей ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан сторони. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Суд не дав їй можливості відреагувати на відмову у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а відтак дійшов передчасного висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.

На підставі вимог частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 357 ЦПК України.

Згідно з частиною 5 статті 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для сплати судового збору.

У лютому 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що вона є інвалідом ІІІ групи, має скрутне майнове становище. На обгрунтування зазначених обставин надала довідку з Управління соціального захисту населення по виплаті державної соціальної допомоги інвалідам ІІІ групи за період з липня 2018 року по грудень 2018 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Продовжено заявнику строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2019 року, до 12 лютого 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ураховуючи, що відповідачем не були усунуті недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги апелянту.

Відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Доводи касаційної скарги, що суд не дав їй можливості відреагувати на відмову у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є неспроможними, оскільки з оскаржуваної ухвали убачається, що ухвалу апеляційного суду про продовження строку для усунення недоліків від 07 лютого 2019 року заявник отримала 19 лютого 2019 року. Станом на 07 березня 2019 року недоліки усунуто не було, доказів на підтвердження скрутного майнового становища заявник суду не надала.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, ухвала Полтавського апеляційного суду від 07 березня

2019 року постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права зокрема статей 185 356 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необгрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Автозаводського відділу державної виконавчої служби м.

Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зняття арешту з майна, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник