Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.12.2019 року у справі №2-3583/11

Ухвала

Іменем України

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 2-3583/11

провадження № 61-3081ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Харченко Регіною Владиславівною, на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Москаленко Лесі Петрівни, стягувач - Державна іпотечна установа,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Харченко Р. В. звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Дніпровський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області) Москаленко Л. П., стягувач - Державна іпотечна установа, у якій просила: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Москаленко Л. П. щодо не направлення копії постанов прийнятих в межах виконавчого провадження № 57990662 протягом 2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 20 лютого 2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 57990662, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; визнати протиправною та скасувати платіжну вимогу від 04 березня 2019 року № 57990662; зобов'язати державного виконавця відкликати платіжну вимогу від 04 березня 2019 року № 57990662 та повернути списані кошти у розмірі 4 449 грн 07 коп. на рахунок фізичної особи ОСОБА_1.

Скарга мотивована тим, що на підставі заяви АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та виконавчого листа Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 21 червня 2013 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 57990662 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 1 792 896
грн 97 коп., яка на адресу заявника направлена не була. Постановою державного виконавця від 20 лютого 2019 року замінено стягувача у виконавчому проваджені з АТ "Банк "Фінанси та кредит" на "Державну іпотечну установу". 20 лютого 2019 року прийнято постанову про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені №
57990662. Враховуючи, що в матеріалах виконавчого проваджені відсутні докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, заявник просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 05 червня 2019 року скаргу задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Москаленко Л. П. щодо не направлення копії постанов прийнятих в межах виконавчого провадження № 57990662 протягом 2019 року. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Москаленко Л. П. від 20.02.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені № 57990662, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Визнано протиправною та скасовано платіжну вимогу від 04.03.2019 № 57990662, сформовану Дніпровським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області з метою стягнення коштів. Зобов'язано державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Москаленко Л. П. відкликати платіжну вимогу від 04.03.2019 № 57990662, сформовану Дніпровським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області з метою стягнення коштів та повернути списані кошти у розмірі 4449,07 грн. на рахунок фізичної особи ОСОБА_1

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Москаленко Л. П. задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 05 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Москаленко Л. П. відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У лютому 2020 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Харченко Р. В. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Харченко Р. В. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У наданий судом строк заявник на усунення недоліків, зазначених в ухвалі подав до Верховного Суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційним судом було встановлено, що державним виконавцем виконано обов'язок в частині належного надсилання документів виконавчого провадження боржникові та в силу положень Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та вчинення інших виконавчих дій.

Крім того, апеляційним встановлено, що запит державним виконавцем в межах виконавчого провадження здійснено щодо боржника фізичної особи та ідентифікаційним номером боржника, а не на фізичну особу-підприємця. Крім того, відповідно до постанови про арешт коштів боржника, арешт накладено на кошти боржника - фізичної особи ОСОБА_1.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані дії державного виконавця були вчинені відповідно до закону та в межах його повноважень.

Згідно з положеннями частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Харченко Регіною Владиславівною, на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Москаленко Лесі Петрівни, стягувач - Державна іпотечна установа відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун