Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.04.2021 року у справі №761/48218/19

Ухвала

Іменем України

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 761/48218/19

провадження № 61-5735ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дмитрівська, 13-А", голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3, про визнання рішення загальних зборів незаконним та його скасування, припинення дій, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії та визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дмитрівська, 13-А" (далі - ОСББ "Дмитрівська, 13-А "), голови правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 про визнання рішення загальних зборів незаконним та його скасування, припинення дій, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії та визнання дій незаконними.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що житловий будинок на АДРЕСА_1 побудований за кошти фізичних осіб та введено в експлуатацію на підставі акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку на АДРЕСА_1, який зареєстровано Управлінням Держархбудконтролю м. Києва 31 грудня 1999 року за № 313.

Йому на праві спільної сумісної власності та його матері ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_2.06 вересня 2016 року у Шевченківській районній державній адміністрації у м. Києві співвласники зазначеного будинку зареєстрували ОСББ "Дмитрівська, 13-А".

У січні 2019 року йому та членам його родини стало відомо, що у будинку голова ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 планує встановити камери відеонагляду в місяцях загального користування: перед входом до будинку, у фойє будинку, біля ліфтів, в кімнаті консьєржів, у підвалі тощо. При цьому відео та аудіо записи камер відеоспостереження записуватимуться на спеціальний сервер, це відео переглядатимуть члени правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" та всі бажаючі члени ОСББ та інші особи, які матимуть доступ до сервера. Також усі бажаючі зможуть з мобільного телефона або через будь-яку мережу інтернет підключитись до будинкових відеокамер в режимі поточного (реального) часу та споглядати, що діється у місцях загального користування будинку, хто виходить та хто заходить до будинку.

Він вважає неприпустимим та незаконним таке спостереження за його особистим життям та за особистим життям його родини. Саме відеоспостереження та відеозапис пересування в місцях загального користування будинку є порушенням його прав, оскільки, наприклад, відео інформація про відсутність людей у квартирі може слугувати підставою для злодіїв для проникнення до квартири та вчинення крадіжки. Також, голова правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 не мала права самовільно використовувати близько 30 000,00 грн грошей з щомісячних внесків на незаконне встановлення системи відеоспостереження.

Він неодноразово звертався до голови ОСББ з відповідними скаргами щодо незаконного встановлення відеоспостереження, проте остання ігнорує всі його усні та письмові звернення стосовно вимог про припинення відеоспостереження за його пересуванням в місцях загального користування. Крім того, йому не надано можливості ознайомитися з документами щодо діяльності ОСББ "Дмитрівська, 13-А" та фінансування встановлення системи відеоспостереження.

Позивач вважав, що такі дії відповідачів порушують його права, передбачені статтею 32 Конституції України, статтею 307 ЦК України.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд:

1) визнати незаконним та таким, що порушує конституційні права громадянина України співвласника будинку ОСОБА_1 рішення загальних зборів ОСББ "Дмитрівська, 13-А" від 26 грудня 2018 року щодо встановлення системи відеоспостереження в місцях загального користування будинку ОСББ "Дмитрівська, 13-А" у м. Києві та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "Дмитрівська, 13-А" від 26 грудня 2018 року щодо встановлення системи відеоспостереження у місцях загального користування будинку на АДРЕСА_1;

2) зобов'язати ОСББ "Дмитрівська, 13-А" шляхом проведення демонтажу системи відеоспостереження в місцях загального користування будинку ОСББ "Дмитрівська, 13-А" за адресою: АДРЕСА_1, припинити дії, які порушують права ОСОБА_1, встановлені статтею 32 Конституції України щодо недопустимості збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди та які полягають у збирані та поширенні ОСББ "Дмитрівська, 13-А" інформації про особисте та сімейне життя ОСОБА_1;

3) стягнути з голови правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 на користь ОСББ "Дмитрівська, 13-А" кошти, еквівалентні сумі коштів, які голова правління ОСОБА_3 незаконно витратила на встановлення та технічне обслуговування системи відеоспостереження у місцях загального користування будинку ОСББ "Дмитрівська, 13-А" за адресою: АДРЕСА_1, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 витратила не за призначенням щомісячні внески членів ОСББ, які мали бути витраченими на утримання будинку та прибудинкової території;

4) зобов'язати голову правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 припинити дії, які порушують встановлені статтею 32 Конституції України права громадянина України, співвласника ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_1, шляхом припинення роботи системи відеоспостереження в місцях загального користування будинку за адресою: АДРЕСА_1;

5) зобов'язати голову правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 виконати всі необхідні дії для знищення всіх наявних аудіо та відео записів, які містять інформацію про особисте життя ОСОБА_1 та членів його сім'ї, що здійсненні системою відеоспостереження, встановленою у 2019 році у місцях загального користування будинку ОСББ "Дмитрівська, 13-А" за адресою: АДРЕСА_1;

6) визнати незаконними дії голови правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 та такими, що порушують права громадянина України, члена ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_1, надані йому статтями 5 та 11 Закону України "Про інформацію", у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 відмовилася припинити роботу камер цілодобового відеоспостереження в місцях загального користування ОСББ "Дмитрівська, 13-А" на вимогу ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 припинити роботу системи відеоспостереження за ОСОБА_1 в той час, коли він в будь-який зручний для нього час користується місцями загального користування будинку, де ОСОБА_1 є співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_1;

7) визнати дії голови правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 та ОСББ "Дмитрівська, 13-А" незаконними та такими, що порушують права громадянина України, члена ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_1, а саме: незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про особу ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою ОСОБА_3 забезпечити вимогу члена ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 припинити роботу системи відеоспостереження за ОСОБА_1 в той час, коли він в будь-який зручний для нього час користується місцями загального користування будинку ОСББ "Дмитрівська, 13А", де ОСОБА_1 є співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_1;

8) визнати дії голови правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3 та правління ОСББ "Дмитрівська, 13-А" незаконними та такими, що порушують права громадянина України, члена ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_1, надані йому статтею 307 ЦК України, де йдеться, що "Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою" у зв'язку з відмовою ОСОБА_3 забезпечити вимогу члена ОСББ "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_1 припинити відеозапис та відеоспостереження за ОСОБА_1 в той час, коли він у будь-який зручний для нього час користується місцями загального користування будинку, де ОСОБА_1 є співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 припинити роботу системи відеоспостереження у місцях загального користування будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та закрити провадження у справі.

До касаційної скарги додано клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію повного тексту постанови апеляційного суду отримано заявником лише 30 березня 2021 року. На підтвердження зазначеного надано відповідні докази, а саме: копію заяви про видачу судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, зокрема отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду 30 березня 2021 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень чи їх невідповідності висновкам, викладених у постановах Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідно до статуту ОСББ "Дмитрівська, 13-А", затвердженого рішенням Загальних зборів ОСББ на АДРЕСА_1 від 17 грудня 2017 року, ОСББ "Дмитрівська, 13-А" створено відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1.

Пунктом 1 розділу ІІ статуту ОСББ "Дмитрівська, 13-А" визначено, що метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників щодо володіння нерухомим майном в будинку за адресою: АДРЕСА_1, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим статутом та рішенням органів управління об'єднання.

Рішенням загальних зборів членів ОСББ "Дмитрівська, 13-А" від 16 грудня 2018 року, вирішено визначити проекти як пріоритетні для техніко-економічної оцінки системи відеоспостереження в будинку і на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1.

Із цього питання рішення прийнято згідно з протоколом підрахунків голосів загальних зборів членів ОСББ "Дмитрівська, 13-А" від 16 грудня 2018 року.

Проголосували 33 співвласника будинку на АДРЕСА_1, загальною площею власності 4 858,2 кв. м.

Протоколом від 04 грудня 2019 року загальних зборів ОСББ "Дмитрівська, 13-А" затверджений звіт голови правління від 17 листопада 2019 року, в тому числі щодо забезпечення безпеки будинку (встановлення відеоспостереження в місцях загального користування).

У березні 2019 року здійснено монтаж відеоспостереження (розтер, реєстратор, 8 камер, монітор). Камери встановлені в холі на 1 поверсі, біля ліфту на 1 поверсі, перед парадним входом, перед дверима на пожежні сходи, у підвалі, на технічному поверсі. Тобто, жодною відеокамерою не охоплюється вхід безпосередньо до квартири НОМЕР_1, як і взагалі на поверсі позивача. Відеоспостереження проводиться відкрито шляхом розміщення табличок з написом "Увага! Ведеться відеоспостереження".

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі-Закону № 2866-III), ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За ~law22~об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

За змістом положень ~law23~ Створене об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. Загальні збори об'єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об'єднання, частину повноважень своїх органів управління. Об'єднання може стати засновником (членом) асоціації.

Згідно з ~law24~ співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому закономпорядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

~law25~ визначає права співвласників багатоквартирного будинку. За змістом пунктів 1,2 частини першої цієї статті співвласники багатоквартирного будинку мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.

Разом з тим, за змістом ~law26~, співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.

За положеннями частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" від 22 листопада 2018 року № 315, визначено, що місця загального користування - це місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень.

Відповідно до статті 32 Конституції України, статті 301 ЦК України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом статті 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку лише за її згодою. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Встановивши, що камери відеоспостереження у будинку на АДРЕСА_1 встановленні у місцях загального користування з метою безпеки людей та схороності майна, відеоспостереження здійснюється відкрито (встановлені таблички з попередженням) та жодною відеокамерою не охоплюється вхід безпосередньо до квартири НОМЕР_1, яка належить позивачу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що права позивача, визначенні статтею 307 ЦК України, не порушено, оскільки чинним законодавством не заборонено встановлювати камери відеоспостереження у місцях загального користування багатоквартирного житлового будинку.

За встановлених у справі обставинах, суди дійшли обґрунтованого висновку про законність встановлення відповідачем відеоспостереження, оскільки таке здійснюється виключно з метою створення безпечних умов проживання і цим права позивача не порушуються та у його приватне життя відповідач не втручається.

Враховуючи те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження незаконного збирання, зберігання, використання, поширення відповідачем конфіденційної інформації щодо позивача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні вимог у цій частині.

Суди також обґрунтовано відмовили у задоволенні інших заявлених позивачем вимог, оскільки такі є похідними щодо основної вимоги - визнання незаконним та таким, що порушує конституційні права позивача рішення щодо встановлення системи відеоспостереження в місцях загального користування будинку.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що спір у цій справі мав вирішуватися за правилами господарського судочинства із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, є безпідставними.

Спір у цій справі виник стосовно прав і обов'язків позивача щодо користування та розпорядження спільним майном як співвласника багатоквартирного будинку, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19.

Посилання заявника на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема у справах № 462/2646/17, № 501/1571/16-ц, та висновок про можливість розгляду спору у цій справі господарським судом з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки спір виникає при здійсненні права управління юридичною особою, а такий спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 статті 20 ГПК України), незалежно від суб'єктного складу такого спору (частина 6 статті 30 ГПК) є помилковими, тому що спірні правовідносини у вказаних справах стосувались порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації об'єднань, організацій.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Наведені у касаційних скаргах доводи були предметом дослідження у судах із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Оскільки правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга є необґрунтованою та про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дмитрівська, 13-А", голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дмитрівська, 13-А" ОСОБА_3, про визнання рішення загальних зборів незаконним та його скасування, припинення дій, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії та визнання дій незаконними відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик