Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.01.2020 року у справі №589/4964/17
Ухвала КЦС ВП від 27.01.2020 року у справі №589/4964/17

Ухвала

24 січня 2020 року

м. Київ

справа № 589/4964/17

провадження № 61-1143ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - ТОВ "ШП "Харківенергоремонт") у грудні 2017 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 23 833,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" з 15 жовтня 2006 року забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення міста Шостка і визнано надавачем послуг з теплопостачання згідно рішення Шосткинського міського виконавчого комітету від 28 липня 2006 року № 226. ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією також і будинок АДРЕСА_1. Мешканцями квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідачі не виконують свої зобов'язання по сплаті наданих ним послуг з теплопостачання, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Сумського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 23 833,46 грн. Вирішено питання судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 обліковується заборгованість у розмірі 23 833,46
грн, нарахована за період з 01 жовтня 2015 року по 31 січня 2019 року, тому саме відповідач, як власник житла зобов'язана сплатити вказану суму. У свою чергу відповідачем не надано доказів на підтвердження факту правомірного відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання з дотриманням чинного на момент відключення законодавства, як і доказів ненадання або неналежного надання відповідачам послуг із постачання тепла.

ОСОБА_1 у січні 2020 року засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 грудня 2019 у вищевказаній справі.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України, для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованостіу розмірі 23 833,46 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що зазначена справа має для неї виняткове значення, з огляду на розмір її середньомісячного доходу, що складає 9
383,00 грн є безпідставними, оскільки заявником не додано до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували, а сам по собі факт надання довідки про доходи за 2019 рік, які склали 112 592,79 грн не може свідчити про виняткове значення справи для неї, враховуючи ціну позову та інші наведені вище обставини.

Посилання заявника у касаційній скарзі на підпункт "б" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відхиляються судом, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що за її участю відкрито провадження у іншій справі, у якій вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановленні оскаржуваним судовим рішенням.

Верховним Судом перевірено, чи мають місце інші підстави, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, зокрема, з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, та зазначених підстав не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков