Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2018 року у справі №472/772/17

Ухвала

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 472/772/17

провадження № 61-17491 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Гофман Олени Євгеніївни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2017 року та на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2018 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку на пред'явлення його до виконання,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2009 року Веселинівський районний суд Миколаївської області видав судовий наказ про стягнення на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 20 961,55 грн заборгованості за кредитним договором, а також з кожного по 25,50 грн судових витрат (далі - судовий наказ).

23 вересня 2017 року АТ "Ощадбанк" подало до суду заяву про видачу дубліката судового наказу, поновлення строку на повторне пред'явлення його до виконання та посилалося на те, що органи державної виконавчої служби тривалий час не повідомляють АТ "Ощадбанк" про хід його виконання.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2017 року у складі судді Кучерявенка С. С. у задоволенні заяви АТ "Ощадбанк" відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що належних та допустимих доказів втрати оригіналу судового наказу АТ "Ощадбанк" не надало, тому вимога про видачу дублікату судового наказу є необґрунтованою, а вимога про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є похідною, тому вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В. апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування, оскільки АТ "Ощадбанк" не надало належних та допустимих доказів втрати судового наказу та доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення його до виконання.

06 березня 2018 року адвокат Гофман О. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подачі заяви) замість втраченого оригіналу судового наказу суд, який видав судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Згідно зі статтею 371 ЦПК України в указаній редакції стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлений. Підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до статті 212 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України.

Суди встановили, що 16 жовтня 2009 року Веселинівський районний суд Миколаївської області направив АТ "Ощадбанк" копію судового наказу.

13 березня 2013 року з пропуском встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання строку АТ "Ощадбанк" пред'явило судовий наказ до виконання до ДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області.

На запит АТ "Ощадбанк" Веселинівський РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області листом від 28 лютого 2017 року повідомив, що судовий наказ з 2014 року по 24 квітня 2017 року до них не надходив, а 29 вересня 2012 року судовий наказ, поданий раніше, був повернутий з підстав, визначених у пункті 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент повернення судового наказу).

Суди встановили, що відомості про втрату чи пересилку судового наказу відсутні.

Ураховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що АТ "Ощадбанк" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження втрати судового наказу та поважних причин для поновлення строку на пред'явлення його до виконання.

Правильним є й висновок судів про те, що вимога про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання є похідною від вимоги про видачу дубліката судового наказу, а тому не підлягає задоволенню, в зв'язку з відсутністю підстав для видачі дубліката судового наказу.

Підстави вважати, що судами при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи допущені порушення норм процесуального права, відсутні.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Гофман Олени Євгеніївни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2017 року та на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2018 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат