Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.11.2019 року у справі №369/8238/19
Ухвала КЦС ВП від 24.11.2019 року у справі №369/8238/19

Ухвала

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 369/8238/19

провадження № 61-20428ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, винесену

за результатами розгляду заяви про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, державного реєстратора комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Івченка Олександра Валерійовича, державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Тютюна Дмитра Сергійовича про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Івченка О. В., державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво- Святошинського району Тютюна Д. С. про визнання права власності

та витребування земельної ділянки, розділеної на дві частини з кадастровими номерами № 3222485901:01:010:5188 і № 3222485901:01:010:5189, з чужого незаконного володіння.

Одночасно із поданням позову позивач подала до суду заяву, в якій просила забезпечити позов шляхом: накладення арешту на земельні ділянки,

які знаходяться по АДРЕСА_1 (кадастрові номери 3222485901:01:010:5188,3222485901:01:010:5189); встановлення заборони будь-яким органам державного архітектурно-будівельного контролю приймати в експлуатацію закінчені об'єкти будівництва, які розташовані на вказаних земельних ділянках; встановлення заборони будь-яким особам, які виконують функції державних реєстраторів, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно будь-яких об'єктів нерухомого майна, які розташовані на цих земельних ділянках; встановлення заборони ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам проводити будівельні та/або ремонті роботи на вказаних земельних ділянках.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 01 липня 2019 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться по АДРЕСА_1 (кадастрові номери 3222485901:01:010:5188,3222485901:01:010:5189).

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 01 липня 2019 року у частині відмови у задоволенні заяви щодо встановлення заборон у проведенні державної реєстрації та будівельних робіт скасовано.

Встановлено заборону будь-яким особам, які виконують функції державних реєстраторів, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно будь-яких об'єктів нерухомого майна, які розташовані

на земельних ділянках по АДРЕСА_1 (кадастрові номери 3222485901:01:010:5188,3222485901:01:010:5189).

Встановлено заборону ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи та/або ремонт на земельних ділянках, які знаходяться

по АДРЕСА_1 (кадастрові номери undefined,3222485901:01:010:5189).

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 13 листопада 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року

і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що постанову суду апеляційної інстанції було отримано ним 16 жовтня 2019 року,

що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим,

що заборона проводити будівельні роботи на земельних ділянках й проводити реєстраційні дії є неспівмірним з позовними вимогами заходом забезпечення позову, вжиті судом апеляційної інстанції заходи обмежують право користування житловими будинками, не дозволяють здійснити підключення житлових будинків до мереж водо- та енергопостачання, а також створюють перешкоди для отримання доказової бази за зустрічним позовом.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відповідності до частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд

за заявою учасника справи має право вжити передбачених частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити

чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист,

або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,

за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судами встановлено, що станом на квітень 2019 року у Державній архітектурно-будівельної інспекції Київської області були зареєстровані повідомлення про початок будівельних робіт на спорудження двох житлових будинків на двох земельних ділянках по АДРЕСА_1.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ОСОБА_2, звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на її земельну ділянку та встановлення заборон на вчинення дій, зазначала, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити виконання можливого рішення суду у цій справі, з урахуванням того, що відповідач почав проведення будівельних робіт по спорудженню двох житлових будинків на окремих земельних ділянках, які виникли внаслідок поділу земельної ділянки, яка, як вважає позивач, належить їй на праві власності.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи характер спору і зміст позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про доцільність часткового задоволення заяви про забезпечення позову пропорційно до заявлених позовних вимог, встановивши заборону на вчинення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомого майна, що знаходяться на спірних земельних ділянках, а також тимчасово заборонивши відповідачу вчиняти дії, пов'язані з проведенням будівництва та інших дій на земельних ділянках, вимоги про витребування яких з чужого незаконного володіння заявила позивач. Застосовані судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову можна визнати співмірними з позовними вимогами про витребування земельної ділянки. Застосування таких заходів забезпечення позову виходить із принципу цілісності земельної ділянки та будинку, який на ній розташований.

Незастосування цих заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду по суті спору.

Вжиті заходи спрямовані на попередження недобросовісної поведінки відповідача на час розгляду судового спору, недопущення з його боку дій,

які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

Вжиті заходи не можна визнати надмірно обтяжливими для особи, по відношенню до якої вони застосовані. У випадку задоволення позовних вимог право відповідача на здійснення будівництва на спірних земельних ділянках припиниться.

У той же час згідно частини 1 статті 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частини 1 статті 159 ЦПК України, підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Статтею 154 ЦПК України визначений порядок здійснення зустрічного забезпечення.

Зокрема визначено, що питання застосування зустрічного забезпечення може бути вирішено судом за клопотанням учасника справи в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування

чи тлумачення.

Правильність застосування судом апеляційної інстанції вищевказаних норм процесуального права при частковому задоволенні заяви про забезпечення позову, мотивуванні судового рішення не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає визнанню необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку

на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду

від 02 жовтня 2019 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, винесену за результатами розгляду заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, державного реєстратора

комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Івченка Олександра Валерійовича, державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Тютюна Дмитра Сергійовича про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович