Ухвала

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 127/15102/18

провадження № 61-5343ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Сердюка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Балтак Дмитро Олегович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу "Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного навчального закладу "Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну" (далі - ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну") про визнання незаконним

та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 05 січня 1982 року ОСОБА_1 прийнято на посаду майстра виробничого навчання Вінницького професійного училища № 3 (зараз - ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну").

Відповідно до наказу від 24 вересня 2012 року № 53-к позивача було переведено 01 жовтня 2012 року на посаду завідувача майстернями.

На підставі наказів від 11 травня 2018 року № 74-к та від 14 травня 2018 року № 75-к ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача майстернями згідно із пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Також позивач вказувала, що її звільнення є незаконним, оскільки відповідач не звертався та не отримав згоди від первинної профспілкової організації ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну", головою якої є ОСОБА_1. Разом з тим, головою профспілкової організації обласного рівня відповідачу була надана відповідь, відповідно до якої профспілка рекомендувала директорові ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" внести до штатного розпису посаду "завідувач навчально-виробничої майстерні", однак дана рекомендація була проігнорована відповідачем.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" від 11 травня 2018 року № 74-к з урахуванням змін, внесених наказом від 14 травня 2018 року № 75-к, та зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача майстернями з 17 травня 2018 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня

2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області

від 19 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" 11 276,80 грн витрат на правничу допомогу.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня

2018 року та додаткове рішення того ж суду від 19 жовтня 2018 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" 11 276,80 грн витрат на правничу допомогу.

Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого

2019 року заяву ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" про ухвалення додаткового судового рішення

у справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" 6 147,20 грн витрат на правничу допомогу.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем проводились заходи щодо скорочення посади завідувача майстерні, ОСОБА_1 було повідомлено про наступне вивільнення за два місяці до звільнення, їй неодноразово пропонувались вакантні посади з урахуванням рівня кваліфікації та досвіду: прибиральниці службових приміщень, двірника, лаборанта, від яких вона відмовилась, а тому при звільненні позивача у зв'язку зі скороченням штату працівників роботодавцем дотримано вимоги статей 40 49-2 КЗпП України.

Разом з тим, первинна профспілкова організація працівників освіти і науки ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" фактично не існувала, припинила свою діяльність, про що повідомив відповідача вищий орган - Вінницьку обласну організацію профспілки працівників освіти і науки України 11 квітня 2018 року. При цьому, відповідач виконав вимогу законодавства щодо отримання згоди профспілки на звільнення працівника та двічі звертався до вищого виборного органу - Вінницької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України з поданнями про надання згоди на звільнення працівника ОСОБА_1, від якого отримав згоду на звільнення останньої.

Крім того, відповідачем доведено належними та допустимими доказами понесені останнім витрати на правничу допомогу, тому заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу слід задовольнити.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Балтак Д. О., просить скасувати постанову та додаткову постанову апеляційного суду

і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального прав.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суди встановили, що 05 січня 1982 року ОСОБА_1 прийнято на посаду майстра виробничого навчання Вінницького професійного училища № 3 (зараз - ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну").

Відповідно до наказу від 24 вересня 2012 року № 53-к позивача переведено

01 жовтня 2012 року на посаду завідувача майстернями.

Згідно з протоколом № 1 установчих зборів первинної профспілкової організації ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 обрано головою профспілки.

Наказом від 20 грудня 2017 року № 236-п виведено зі штатного розпису посаду завідувача майстернями (1 штатна посада) з 01 березня 2018 року.

Станом на 22 грудня 2017 року у ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" вакантними посадами, які не потребують спеціальної освіти, кваліфікації, досвіду роботи, були посади прибиральниці службового приміщення та двірника. Зазначені посади пропонувались для переведення ОСОБА_1.

Відповідно до акта від 27 грудня 2017 року № 2 ОСОБА_1 відмовилась від запропонованої посади прибиральниці службових приміщень. Також відповідно до актів від 12 січня 2018 року позивач відмовилась надавати відповідь щодо погодження чи відмови від запропонованих посад прибиральниці службових приміщень та двірника.

20 березня 2018 року ОСОБА_1 повторно була ознайомлена з запропонованими посадами прибиральниці службових приміщень або двірника. В усній формі ОСОБА_1 відмовилась від запропонованих посад та відмовилась підписувати акт про відмову від запропонованих посад, що підтверджується актами від 20 березня 2018 року.

До первинної профспілки відповідач не звертався, оскільки вона фактично не здійснювала професійну діяльність, незважаючи на те, що не виключена з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, що встановлено судами.

ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" звернувся з поданням на ім'я голови Вінницької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про надання згоди на звільнення завідувача майстернями - голови первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України ОСОБА_1 на підставі

пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Листом ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" повідомив ОСОБА_1, що посада лаборанта їй не може бути запропонована через відсутність педагогічної освіти.

Відповідач повторно звернувся з поданням на ім'я голови Вінницької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про надання згоди на звільнення завідувача майстернями - голови первинної профспілкової організації працівників освіти і науки України ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

23 квітня 2018 року ОСОБА_1 ознайомилась з листом ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну", в якому їй пропонувалась посада лаборанта, але від підпису листа відмовилась.

Відповідно до наказу ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" від 11 травня 2018 року № 74-к ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача майстернями 11 травня 2018 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Згідно з наказом ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну" від 14 травня 2018 року № 75-к "Про внесення змін до наказу від 11 травня 2018 року № 74-к" у зв'язку з відсутністю завідувача майстернями ОСОБА_1 на роботі, внести зміни до наказу від 11 травня 2018 року № 74-к: пункт 1 викладено в такій редакції "ОСОБА_1-завідувача майстернями, звільнити з 1 дня виходу на роботу у зв'язку із скороченням штату працівників, пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України".

Відповідно до актів від 17 травня 2018 року ОСОБА_1 усно відмовилась від повторно запропонованої посади лаборанта. Крім цього, ОСОБА_1 відмовилась підписувати накази від 11 травня 2018 року № 74-к

та від 14 травня 2018 року № 75-к про її звільнення у зв'язку з скороченням штату.

Президія Вінницької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України як вищий виборний орган дала згоду на скорочення штатної посади завідувача майстернями ОСОБА_1, яка її обіймає, на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Суди встановили, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувались вакантні посади з урахуванням рівня кваліфікації та досвіду: прибиральниці службових приміщень, двірника, лаборанта, від яких вона відмовилась.

Разом з тим, відповідач двічі звертався до вищого виборного органу - Вінницької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України з поданнями про надання згоди на звільнення працівника

ОСОБА_1, від якого отримав згоду на звільнення останньої.

Враховуючи вищевказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу "Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення

на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Балтак Дмитро Олегович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Сердюк