Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.07.2018 року у справі №216/1952/17

Ухвала

09 липня 2018 року

м. Київ

справа № 216/1952/17

провадження № 61-38265ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів, установлений рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2016 року по справі № 216/816/16-ц, та щомісячно стягувати з ОСОБА_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4
000,00 грн, на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 01 січня 2014 року (дня ухвалення Центрально-Міським районним судом рішення про розірвання шлюбу), до досягнення ними повноліття.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1 000,00 грн на кожну дитину на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до їх повноліття, починаючи стягнення з 26 квітня 2017 року. Рішення суду допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

01 червня 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду; змінити рішення суду першої інстанції, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. Збільшити розмір аліментів, установлений рішенням Центрально-Міського районного суду м.

Кривого Рогу від 18 квітня 2016 року по справі № 216/816/16-ц, та щомісячно стягувати з ОСОБА_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн, на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 01 січня 2014 року (дня ухвалення Центрально-Міським районним судом рішення про розірвання шлюбу), до досягнення ними повноліття. ", в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є збільшення розміру аліментів до 4 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення прийняті у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу від 19 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак