Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.07.2020 року у справі №742/1401/18

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 742/1401/18

провадження № 61-9242 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на додаткову ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих в кримінальному провадженні, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року затверджено мирову угоду, укладену 16 січня 2020 року між позивачами ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та відповідачем ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО".

Визнано нечинним рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ПрАТ "СК "ВУСО", треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих в кримінальному провадженні, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПрАТ
"СК "ВУСО" про відшкодування матеріальної шкоди, провадження у цій частині вимог закрито.

Повернуто ПрАТ "СК "ВУСО" судовий збір в розмірі 1283 грн 13 коп., що складає 50% судового збору, сплаченого ним за подачу апеляційної скарги, згідно із платіжним дорученням №34334 від 21 грудня 2019 року за реквізитами: банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат. ), рахунок отримувача: UA488999980000034314206080032, код класифікації доходів бюджету 22030101.

30 квітня 2020 року до апеляційного суду від ПрАТ "СК "ВУСО" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року про стягнення судового збору на користь держави з ПрАТ "СК "ВУСО".

Додатковою Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2020 року заяву ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", судовий збір у сумі 1817 грн 32 коп.

18 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" на додаткову ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2020 року, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційній суд ухвалюючи оскаржуване судове рішення, вийшов за межі заявлених вимог в заяві скаржника.

Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано посилався на статтю 142 ЦПК України в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ч.1 ст.270 ЦПК України.

В апеляційному порядку оскаржувалося рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ПрАТ "СК "ВУСО", треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих в кримінальному провадженні, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПрАТ "СК "ВУСО" про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих в кримінальному провадженні не оскаржувалося в апеляційному порядку, а тому апеляційним судом не переглядалося.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року затверджено мирову угоду.

Визнано нечинним рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ПрАТ "СК "ВУСО", треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих в кримінальному провадженні, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПрАТ
"СК "ВУСО" про відшкодування матеріальної шкоди, провадження у цій частині вимог закрито.

Повернуто ПрАТ "СК "ВУСО" судовий збір в розмірі 1283 грн 13 коп., що складає 50% судового збору, сплаченого ним за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2020 року роз'яснено, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2019 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь держави 3587 грн 92 коп. та 414 грн 94 коп. судового збору є нечинним.

Однак, затверджуючи мирову угоду в ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року не було вирішено питання про визнання нечинним рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2019 року в частині стягнення з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь держави 3587,92 грн та 414,94 грн судового збору.

У частинах 1 , 3 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених частинах 1 , 3 статті 270 ЦПК України. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, відповідно до ч.2 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі, в порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст.ст.142 ЦПК України, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачали порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що в мировій угоді питання про розподіл судових витрат сторонами не було вирішено, а тому відповідно до положень ст. 142 ЦПК України з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь держави підлягало стягненню 50 % судового збору у розмірі 1 817,32 грн (1433,12 грн + 384,20 грн).

Таким чином, апеляційний суд стягуючи судовий збір з ПрАТ "СК "ВУСО" обґрунтовано виходив з положень ч. 4 ст.ст.142 ЦПК України та вірно розрахував розмір судового збору, а саме 1 817,32 грн (50% судових витрат).

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

Водночас за змістом частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на додаткову ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих в кримінальному провадженні, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування матеріальної шкодивідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров