Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.01.2019 року у справі №1522/14142/12

Ухвала

16 травня 2019 року

м. Київ

справа № 1522/14142/12

провадження № 61-865ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ЦПК України.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що 08 серпня 2017 року нею до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було подано касаційну скаргу на вказане судове рішення, однак з невідомих їй причин скарга не була розглянута.

Відповідно до частини 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів, а також для надання квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 429,20 грн, та встановлено для виправлення вказаних недоліків строк десять днів з дня вручення ухвали, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвала про залишення касаційної скарги без руху мотивована тим, що як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року у зазначеній справі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16 серпня 2017 року, було залишено без руху для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій і квитанцію про сплату судового збору. Вказана ухвала від 28 серпня 2017 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11 вересня 2017 року, а оприлюднена - 12 вересня 2017 року.

Також з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року у зазначеній справі визнано неподаною та повернуто заявнику. З даної ухвали вбачається, що 12 вересня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 було надіслано копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій, копію паспорта та ідентифікаційного коду. Квитанцію про сплату судового збору станом на 17 жовтня 2017 року надіслано не було. Вказана ухвала від 17 жовтня 2017 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 листопада 2017 року, а оприлюднена - 06 листопада 2017 року.

Наведені заявником обставини для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки ОСОБА_1 вже зверталася 08 серпня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року, а з вищевказаних ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається, що вона була обізнана про стан розгляду її касаційної скарги, про що свідчить часткове виконання нею вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року. ОСОБА_1 не зазначено причин, що перешкоджали їй протягом тринадцяти місяців (з 06 листопада 2017 року по 27 грудня 2018 року) звернутися повторно до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. Тому наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на касаційне оскарження не зумовлені особливими і непереборними обставинами, а відтак не є поважними.

04 лютого 2019 року за вих. № 5812/0/222-19 копію ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року направлено на адресу заявника, яка зазначена у касаційній скарзі, а саме: "АДРЕСА_1".

07 березня 2019 року до Верховного Суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

20 березня 2019 року за вих. № 13194/0/222-19 копію ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року повторно направлено на адресу заявника, а саме: "АДРЕСА_1".

23 квітня 2019 року до Верховного Суду повторно повернувся конверт із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 28 січня 2019 року зареєстрована в реєстрі 30 січня 2019 року, оприлюднена - 30 січня 2019 року.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

ЄСПЛ вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьев проти України").

Подавши касаційну скаргу із значним пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 тривалий час не цікавилася питанням про стан відомого їй судового провадження, а надіслану їй судом за вказаною нею адресою кореспонденцію не отримувала.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Оскільки у відведений судом строк та станом на 16 травня 2019 року недоліки касаційної скарги не усунено, заявником не подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів, то згідно з пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, частиною 3 статті 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук