Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.04.2021 року у справі №752/15527/19
Постанова КЦС ВП від 16.02.2022 року у справі №752/15527/19

Ухвала

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 752/15527/19

провадження № 61-5226ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, про визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачеві, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до старшого державного виконавця Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської О. С., ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк А. Л. про визнання недійсними та скасування акту про передачу майна стягувачу та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позов обґрунтовано тим, що у шлюбі сторони на підставі договору купівлі-продажу від 29 серпня 2013 року придбано гаражний бокс, загальною площею 21,00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Указаний гараж відповідно до акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу по аліментам, 11 липня 2019 року був переданий ОСОБА_3 з подальшою передачею у власність вказаного нерухомого майна та реєстрацією права власності за нею. Позивачі вважали, що передача спірного майна у власність ОСОБА_3 була проведена за процедурою, яка не відповідає вимогам закону та порушує права власника, оскільки старший державний виконавець Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийська О. С. не мала законних підстав провадити виконавчі дії, оскільки боржник ОСОБА_1 не проживає, не перебуває, не працює та не має майна у Києво-Святошинському районі, їх не було повідомлено про дату, час та місце прилюдних торгів, а звернення стягнення на майно могло мати місце лише на частку ОСОБА_1 після її виділу в натурі. На підставі чого, просили суд визнати недійсним та скасувати акт від 11 липня 2019 року про передачу майна стягувачу - ОСОБА_3, складеного старшим державним виконавцем Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийською О. С. та затвердженого начальником Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Кравчуком М. В. (реєстраційний номер виконавчого провадження 53694893), визнати недійсним та скасувати свідоцтво серія та номер 473, видане 12 липня 2019 року ПН КМНО Черняком А. Л., скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47763928 від 12 липня 2019 року 18:47:55, ПН КМНО Черняк А. Л.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, відмовлено у задоволені позову.

29 березня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити їх позов.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, зокрема запропоновано ОСОБА_2 доплатити судовий збір у розмірі 2 307,20 грн, а ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 4 610,40 грн.

У травні 2021 року ОСОБА_2 усунула недоліки касаційної скарги, у визначеній частині, зокрема надала квитанцію від 29 квітня 2021 року № 0.0.2107693912.1 про доплату судового збору у розмірі 2 307,20 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 у визначеній частині до 02 липня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1, а саме квитанція від 09 червня 2021 року №
0.0.2154580435.1 про сплату судового збору у розмірі 4 610,40 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 усунув недоліки касаційної скарги.

Як підставу касаційного оскарження ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 372/504/17, постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 524/6164/17, від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами не досліджено зібрані у справі докази (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Оскільки недоліки касаційної скарги ОСОБА_1 усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, про визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачеві, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за касаційною ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик