Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.08.2021 року у справі №754/15162/19

Ухвала

09 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 754/15162/19

провадження № 61-12909ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горкуші Вікторії Василівни на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в справі за клопотанням ОСОБА_2 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4,

встановив:

Ужовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, клопотання ОСОБА_2 задоволено.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року, резолютивна частина якого має наступний зміст:

"Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Кара-Куль Таш-Куримського району Ошської області Республіки Киргизстан на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25% всіх видів його заробітку і (або) іншого доходу щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на особу населення, починаючи з 14 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.".

02 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горкуша В. В. засобами електронного поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі представник заявника просить поновити строк на звернення з касаційною скаргою, вказує, що копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції була вручена їй 02 липня 2021 року шляхом направлення на офіційну електронну адресу. На підтвердження наведеного надала копію скріншоту екрану електронної пошти та копію супровідного листа Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року.

Відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

На виконання вимог вищевказаної ухвали представником ОСОБА_1 - адвокатом Горкушею В. В. надіслано до Верховного Суду квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження та викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.

Витребувати з Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу № 754/15162/19 за клопотанням ОСОБА_2 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 21 жовтня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков