Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.08.2019 року у справі №559/2532/17

Ухвала

12 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 559/2532/17

провадження № 61-14774ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання правочину удаваним, визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту з автомобіля та зняття з розшуку автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати правочин, а саме довіреність, видану на його ім'я та третіх осіб щодо володіння, користування і розпорядження транспортним засобом Mersedes-Benz 316 CDI, 2004 року випуску, удаваним та визнати за ним право власності на вказаний транспортний засіб, а також просив також зняти арешт та зняти з розшуку вищевказаний транспортний засіб.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у серпні 2019 року, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована у розділі "Загальні положення" частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи, ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, значення справи для сторін і суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання правочину удаваним, визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту з автомобіля та зняття з розшуку автомобіля.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв