Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.06.2019 року у справі №766/19976/18

УХВАЛА

7 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 766/19976/18

провадження № 61-5720св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - старший державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Пономаренко Ігор Олександрович,

заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду

від 19 лютого 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року старший державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Суворовський ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області) Пономаренко І. О. звернувся із поданням про визначення 1/2 частки майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності, яке складається із 16/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування подання вказував, що на виконанні у Суворовському ВДВС

м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області перебуває виданий Білозерським районним судом Херсонської області 15 квітня 2010 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 часток від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Вказував, що боржник рішення суду не виконує, розмір його заборгованості зі сплати аліментів на 1 жовтня 2018 року складає 60 739,42 грн.

Під час здійснення виконавчого провадження встановлено, що боржник перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, яка є власником 16/25 часток житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 350 кв. м на АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що зазначене нерухоме майно набуто ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час шлюбу, тому 1/2 його частина належить боржнику на праві спільної сумісної власності, а також враховуючи відсутність у нього іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, державний виконавець просив визначити 1/2 частку ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_3

(16/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада

2018 року, постановленою у складі судді Ус О. В., подання задоволено. Визначено, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності з

ОСОБА_3 складає 1/2 частку від 16/25 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець наділений повноваженням звертатися до суду із поданням про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Суд першої інстанції зазначив, що 16/25 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого

на АДРЕСА_1, придбані ОСОБА_3 за час шлюбу з ОСОБА_1; частка останнього у цьому майні згідно зі статями 60,

70 СК України складає 1/2 частку.

Визначаючи частку боржника в спільному майні подружжя, суд першої інстанції виходив з презумпції рівності часток подружжя, яка не спростована ОСОБА_3 під час розгляду подання.

Суд першої інстанції відхилив посилання ОСОБА_3 на те, що вказаний будинок є її особистою власністю. Суд зазначив, що предметом розгляду справи є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 про визнання вказаного будинку її особистою власністю суд першої інстанції вважав підставою для зупинення певного виду виконавчих дій щодо звернення стягнення на частку боржника, якщо такі будуть проводитися, а не для відмови у задоволенні подання про визначення частки боржника.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні подання.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення стягнення на майно боржника, у тому числі у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів, відбувається з дотриманням визначеної законом послідовності стосовно виду майна та з урахуванням передбачених законом обмежень щодо звернення стягнення на єдине житло боржника. Апеляційний суд зазначив, що право на звернення з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, виникає у державного виконавця за наявності правових підстав для звернення стягнення на майно боржника.

Суд апеляційної інстанції вказав, що правові підстави для звернення стягнення на єдине житло боржника, який зобов'язаний здійснювати щомісячні платежі на утримання дитини, виникають за наявності таких умов: розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці; у боржника відсутні кошти, інші цінності та інше майно; сума, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що на дату звернення державного виконавця з поданням до суду становить 74 460 грн.

Врахувавши, що ОСОБА_1 проживає у вказаному житловому будинку, іншого житла не має, а період його заборгованості зі сплати аліментів хоч і перевищує суму платежів за три місяці, однак є меншим, ніж 20 розмірів мінімальної заробітної плати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання.

Також апеляційний суд зазначив, що матеріали виконавчого провадження не містять інформації щодо перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання (перебування), в той час як відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, звертається в останню чергу.

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року і залишити в силі ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області

від 15 листопада 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково ототожнив поняття звернення стягнення та визначення частки боржника, оскільки відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

На думку стягувача, розмір заборгованості та черговість звернення стягнення на майно боржника не можуть бути підставою відмови у задоволенні подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 23 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 березня 2021 року справу № 2-591/11 (провадження № 61-20354сво19) за поданням державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (спільна сумісна власність подружжя) за касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2021 року справу № 761/16124/15-ц (провадження № 14-31цс21) прийнято до розгляду.

Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а під час їх перегляду у касаційному порядку виникло питання щодо правильного застосування статті 443 ЦПК України

Пунктом 10 частини 1 статті 252 ЦПК України встановлено, що

у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Частиною 2 статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених Частиною 2 статті 415 ЦПК України, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному Частиною 2 статті 415 ЦПК України для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21).

Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252, пунктом 14 частини 1 статті 253, статтею 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 766/19976/18 за поданням старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визначення частки майна в спільній сумісній власності, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року до закінчення розгляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-591/11.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В.

А. Стрільчук