Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2018 року у справі №801/1783/2012

Ухвала

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 801/1783/2012

провадження № 61-25956ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року, у складі головуючого судді Вірченко О. М., та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2018 року, у складі колегії суддів:

Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С., у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Нєдєльської Ольги Григорівни, заінтересовані особи - ОСОБА_4, головний державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області Васильєва ЛюдмилаЮріївна,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеною скаргою.

Заявник зазначав, що постановою старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Нєдєльської О. Г. від 14 серпня 2017 року накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить йому на праві спільної сумісної власності.

Заявник вважає, що державним виконавцем було порушено вимоги статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, а у разі їх відсутності - на належне боржнику майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення за виконавчими документами не може бути звернене на майно, вказане в додатку до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні.

Майно, на яке держвиконавцем було накладено арешт, належить трьом співвласникам і є їх спільною сумісною власністю, частки у вказаному майні не визначені та не виділені в натурі. Державним виконавцем не було здійснено перевірку майнового стану боржника, не з'ясована інформація про співвласників квартири, на яку було накладено арешт, чим порушено права інших співвласників - ОСОБА_4 та ОСОБА_9, який на своєму утриманні має двох неповнолітніх дітей. Звернення стягнення на житловий будинок чи квартиру, в яких фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу. Накладення арешту на квартиру, що є об'єктом спільної сумісної власності декількох осіб, без виділу частки боржника в праві спільної сумісної власності суперечить вимогамстатті 371 ЦК України та перешкоджає іншим співвласникам в здійсненні права власності на квартиру. Просив визнати дії старшого державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області Нєдєльської О. Г. стосовно винесення постанови про арешт майна боржника від 14 серпня 2017 року неправомірними, скасувати вказану постанову, а також визнати причини пропуску звернення до суду поважними та поновити пропущений строк для звернення до суду із скаргою.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року відмовлено у задоволені скарги.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2018 року залишено без змін ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року.

Суди дійшли висновку, що дії і рішення державного виконавця відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, представник ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просять ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2018 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_5 на дії старшого державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУ юстиції у Запорізькій області НєдєльськоїО. Г., заінтересована особа - ОСОБА_4, головний державний виконавець Бердянського МВДВС ГТУ юстиції Запорізької області Васильєва Л. Ю. - задовольнити в повному обсязі, а саме:

Зняти арешт та заборону відчуження з квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9, накладені постановою старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області Нєдєльською О. Г. від 14 серпня 2017 року ВП № 52385026.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області Недельської О. Г. від 14 серпня 2017 року ВП № 52385026 винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 801/1783/2012 від 25 серпня 2016 року, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: кв. АДРЕСА_1, запис про обтяження № 21850380 від 14 серпня 2017 року, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36594119 від 14 серпня 2017 року, Недєльська Ольга Григорівна, Комунарський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Виключити з акту опису та арешту майна кв. АДРЕСА_1

Касаційна скарга мотивована тим, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які подали касаційну скаргу вважають, що суди не надали належної оцінки доводам заявника, не врахували, що документи виконавчого провадження містять помилки, а лише зазначили норми Закону України "Про виконавче провадження".

Суди дійшли необґрунтованого висновку, що внаслідок винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно не були порушені права співвласників квартири.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судами встановлено, що в проваджені Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькькій області з 28 вересня 2016 року перебувало виконавче провадження ВП № 52385026 з примусового виконання виконавчого листа №801/1783/2012, виданого 25 серпня 2016 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_12 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1., у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 грудня 2012 року і до його повноліття.

Постановою старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькькій області Недєльською О. Г. від 14 серпня 2017 року у ВП № 53685026 накладено арешт на майно: трикімнатну квартиру, яка належить боржникові на праві спільної сумісної власності з іншими двома співвласниками, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження від 14 серпня 2017 року вищевказане виконавче провадження було передано до Бердянського МРВ ГТУЮ у Запорізькій області з тих підстав, що боржник звільнився з В/Ч 3033, зареєстрований та мешкає в м. Бердянську.

Загальний розмір заборгованості по сплаті аліментів станом на 31 жовтня 2016 року складав 54 871,64 грн.

Станом на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна постановою про перевірку виконавчого провадження ВП № 52385026 від 22 лютого 2018 року, винесеною в. о. начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області Бородіної Ю. О., накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_5

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частина 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до Частина 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" України стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У відповідності до чинної на сьогодні частини 2 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Під час виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 80111783/2012 про стягнення зі ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини у зв'язку із наявністю боргу за період більший, ніж три місяці, державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника. В постанові державного виконавця зазначено, що арешт накладено на трикімнатну квартиру, яка належить боржникові на праві спільної сумісної власності.

При винесенні державним виконавцем постанови про арешт майна боржника закон не передбачає визначення частки майна боржника в спільному майні.

Враховуючи наведене, державний виконавець при винесенні постанови про арешт майна боржника від 14 серпня 2017 року діяв в межах Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення з боржника заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Встановивши вказані обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Співвласники, які вважають, що рішенням державного виконавця порушуються їх права, не позбавлені права на звернення до суду в порядку позовного провадження з вимогами про захист своїх прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України визначено, що у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до Частиною 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Аргументи касаційної скарги не дають підстав для виникнення сумнівів у правильності застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права, а також дотриманні норм процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддівдійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою

статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої

судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Нєдєльської ОльгиГригорівни, заінтересовані особи - ОСОБА_4, головний державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області ВасильєваЛюдмила Юріївна, - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта