Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.12.2019 року у справі №235/1043/19

Ухвала

12 грудня 2019 року

місто Київ

справа № 235/1043/19

провадження № 61-22065ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, особа, яка подавала апеляційну скаргу, - заступник прокурора Донецької області,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарчими спорудами та побудовами за набувальною давністю, що належав ОСОБА_2, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що оскільки позивач з 1998 року проживає у спірному житловому будинку, сплачує комунальні платежі, уклав договір страхування будинку, самочинних побудов зазначений будинок не має, він використовується позивачем за призначенням без порушень прав та інтересів інших осіб, разом з цим з часу смерті власника цього будинку ОСОБА_2 на зазначений житловий будинок будь-які не претендували, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року клопотання заступника прокурора Донецької області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року задоволено. Поновлено заступнику прокурора Донецької області строк на апеляційне оскарження рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року. Відкрито апеляційне провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції, поновлюючи заступнику прокурора Донецької області строк на апеляційне оскарження, визнав поважними причини пропуску такого строку та врахував необхідність представництва інтересів держави під час розгляду зазначеної цивільної справи щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Постановою Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Здійснено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що суд не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 344 ЦК України, а саме необхідність доведення усіх обставин, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що обізнаність позивача про власника житлового будинку не підтверджує давність та відкритість володіння чужим майном. Також, визнано обґрунтованими доводи апеляційної скарги про перехід спадкового майна до держави відповідно до статті 555 ЦК УРСР, оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, проте згідно із повідомленням Першої Покровської державної нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлої не відкривалася. Судом апеляційної інстанції враховано додаткові пояснення позивача, відповідно до яких він відчужив спірний житловий будинок у вересні 2019 року, після ухвалення рішення суду першої інстанції. За наявності таких обставин, на переконання суду апеляційної інстанції, є необхідність у залученні до участі у справі інших осіб.

ОСОБА_1 04 грудня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Ціна позову у цій справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю становить 64 497,00 грн, яка визначена судом першої інстанції відповідно до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" щодо житлового будинку АДРЕСА_1.

Станом на 01 січня 2019 року зазначена ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00
грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, заявником не зазначено.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, особа, яка подавала апеляційну скаргу, - заступник прокурора Донецької області, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний