Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.08.2020 року у справі №761/46962/18

Ухвала

10 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 761/46962/18

провадження № 61-11177ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому,

з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24 березня 2018 року по 26 березня 2019 року

у розмірі 327 845,08 грн (з вирахуванням 44 499,79 грн - заробітної плати, яку позивач отримував та отримує на іншій роботі) та понесені судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 19 330,50 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 червня

2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24 березня 2018 року по 26 березня 2019 року

у розмірі 327 845,08 грн. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" в дохід держави судовий збір у розмірі

3 278,45 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду у частині стягненні суми середнього заробітку за один місяць. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить

2 102 грн.

У цій справі ціна позову становить 327 845,08 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 250 = 525 500 грн).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції

з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.

З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним

з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду

і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі.

У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат