Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.06.2019 року у справі №395/281/18

Ухвала

04 червня 2019 року

м. Київ

справа №395/281/18

провадження №61-9424ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградській області в інтересах Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року заступник прокурора Кіровоградській області в інтересах Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 385 390,77 грн.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.385 390,77 грн на відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу злочином шляхом перерахування коштів на забалансовий рахунок 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним та місцевими бюджетами" отримувач УК у Новомиргородському районі/с. Йосипівка/24062100, рахунок № 33112331011306, ЄДРПОУ 37942426, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Станом на 01 січня 2019 року п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 960 500 грн (1 921* 500).

Предметом спору у даній справі є стягнення 385 390,77 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищують п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 960 500 грн (1 921 * 500).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині постанови Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградській області в інтересах Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька