Ухвала

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 342/180/17-ц

провадження № 61-28274 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю.

В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк";

відповідач - ОСОБА_3;

представник відповідача - ОСОБА_4;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області у складі судді Ничик Г. І. від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегії суддів: Васильковського В. М., Горейко М. Д., Проскурніцького П. І., від 03 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2011 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вищевказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 20 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті: www. privatbank. ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором належним чином не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 02 лютого 2017року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 47 325 грн 26 коп., з яких: 16 058
грн 07 коп. - тіло кредиту, 5 071 грн 87 коп. - проценти за користуванням кредиту, 23 465 грн 55 коп. - пеня, 500 грн - штраф (фіксована частина), 2 229
грн 77 коп. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 47 325 грн 26 коп.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 37 188 грн 94 коп., що включає в себе: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 16 058 грн 07 коп., заборгованість за процентами у розмірі 5 071 грн 87 коп. та пеню у розмірі 16 059 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов АТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за договором про надання банківських послуг належним чином не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь банку. При цьому відповідачка, підписуючи анкету-заяву позичальника, зобов'язань по сплаті штрафів не брала. Умови та Правила не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору. Крім того, пеня нарахована банком в межах річного строку позовної давності, а тому заява про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені не може бути задоволена. Разом з тим розмір пені значно перевищує розмір основної суми боргу, а тому на підставі частини 3 статті 551 ЦК України суд зменшив її розмір. При цьому суд керувався правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.

Погоджуючись із рішенням районного суду, апеляційний суд також вказав, що відповідачкою періодично отримувались та вносились суми на погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про автоматичну пролонгацію договору на новий строк, а також про переривання строку позовної давності. При цьому під час перебування відповідачки на лікуванні її платіжна картка заблокована не була.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували її доводів про те, що Умови та Правила надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк", згідно яких банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів, нею не підписувались, оскільки вона не мала наміру отримувати кредит. Цей документ не містить дати його підписання представником АТ
КБ "ПриватБанк".Суди не встановили наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ці Умови та Правила були додатком до підписаної нею анкети-заяви. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не містить підпису позичальника, не датований як документ. У зв'язку з цим Умови та Правила надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк", а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не можна вважати складовими частинами укладеного між сторонами кредитного договору. Невід'ємною частиною кредитного договору згідно з підпунктів 2.1.1.2., 2.1.1.12.13 витягу з Умов та Правил є Пам'ятка клієнта, яка визначає, зокрема, умови кредитування, вид кредитної картки, яка видається позичальнику. Така Пам'ятка клієнта у матеріалах справи відсутня, нею не підписувалась, що підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування. Згідно з частинами 1 , 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Недотримання письмової форми правочину має наслідком його нікчемність.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року касаційне провадження у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/13763/15-ц за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року касаційне провадження у справі № 754/13763/15-ц за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито у зв'язку з прийняттям відмови АТ КБ "ПриватБанк" від касаційної скарги на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року.

Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Враховуючи те, що обставини, за яких касаційне провадження у справі було зупинено, відпали, провадження у справі підлягає відновленню.

Керуючись статтею 254 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити касаційне провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк