Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.08.2020 року у справі №243/3921/19

Ухвала

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 243/3921/19

провадження № 61-11152ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2,на постанову Донецького апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про розповсюдження пільги, перерахування вартості електропостачання, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" у якому просив зобов'язати відповідача розповсюдити пільгу "особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи", яка надає право на знижку за послуги електропостачання на сина позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати відповідача зробити перерахунок за послуги електропостачання з січня 2018 року; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 7 000,00 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" зробити перерахунок за послуги електропостачання з урахуванням пільги особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, яка надає право на 100% знижку за послуги електропостачання на ОСОБА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" задоволено, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок за послуги електропостачання з урахуванням пільги особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, яка дає право на 100-процентну знижку за послуги електропостачання на ОСОБА_3 відмовлено.

У липні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до вимог частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії розгляду.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у зазначеній справі є відшкодування моральної шкоди у розмірі 7
000,00 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (250*2 102,00=525 500,00) та про розповсюдження пільги, перерахування вартості електропостачання.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та зазначену справу визнано малозначною. Підстав вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, немає.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі.

Верховним Судом не встановлено випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2,на постанову Донецького апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про розповсюдження пільги, перерахування вартості електропостачання, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель