Ухвала

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 531/653/17

провадження № 61-48586 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідачки на її користь матеріальні збитки в сумі 22 319
грн 57 коп., що були завдані внаслідок вчинення злочину, а також відшкодування моральної шкоди у сумі 20 тис. грн.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 2 169 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 5 тис. грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 700 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

У вказаній справі ціна позову становить 42 319 грн 57 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн? 100 = 176 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків судом не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної карги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана представником - ОСОБА_2, на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта