Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.01.2020 року у справі №665/156/19
Ухвала КЦС ВП від 08.01.2020 року у справі №665/156/19

Ухвала

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 665/156/19

провадження № 61-22244ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 297,94 доларів США.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 липня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

9 грудня 2019 року подана до Верховного Суду касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк", підписана ОСОБА_2, в якій заявник просить скасувати рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 1 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 3 297,94
доларів США, що станом на 1 січня 2019 року еквівалентно 91 319,95 грн (за офіційним курсом Національного банку України - 27,69 грн за 1 долар США) і не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Право на касаційне оскарження рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 липня 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується формування Верховним Судом єдиної правозастосовчої практики, справа має для нього виняткове значення.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку,

що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які

дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Посилання заявника не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано.

Зазначені заявником у касаційній скарзі обставини, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, обґрунтовані тим, що вирішення справи Верховним Судом має виняткове значення для нього. Вказані доводи касаційної скарги також не містять правових підстав для розгляду малозначної справи в касаційному порядку. Незгода заявника з діями відповідача або з оскаржуваними судовими рішеннями у цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Посилання заявника на те, що вказана справа має виняткове значення для банку, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором перешкоджає функціонуванню банку, є безпідставними, оскільки заявником не наведено логічного обґрунтування таких тверджень, а саме, яким чином заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 297,94 доларів США перешкоджає стабільній роботі банку.

Зміст наведених у касаційній скарзі обґрунтувань свідчить про те, що АТ КБ "ПриватБанк" не погоджується з наданою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою доказів та заперечує проти обставин, які суди визнали встановленими на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).

Оскільки АТ КБ "ПриватБанк" подано касаційну скаргу на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, і випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, ним не доведені, а судом не встановлені, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Зазначення у постанові Херсонського апеляційного суду від 7 листопада 2019 рокупро можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюАкціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 24 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко