Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2018 року у справі №509/3261/17

Ухвала

30 травня 2018 року

м. Київ

справа № 509/3261/17

провадження № 61-29099ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування майнової і моральної шкоди та упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що мав у власності корову Марту, 15 березня 2010 року народження, відповідно до паспорту великої рогатої худоби серії II - 598037, ідентифікаційний номер IIА 2600369175, порода українська чорно-ряба молочна, яка загинула 05 травня 2017 року після проведення 03 травня 2017 року передчасної вакцинації проти сибірської виразки, у її виснаженому стані після отелення, а також в результаті не вірно поставленого діагнозу та ненадання хворій корові термінової необхідної професійної медичної допомоги ветеринарним лікарем Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2

Позивач зазначав, що його корова Марта не хворіла сибірською виразкою, а була клінічно здоровою, і самі такі непрофесійні дії та бездіяльність ветеринарного лікаря ОСОБА_2, як: щеплення корови після розтьолу, в період її виснаження (порушення п. 2.4.6. "Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин", затвердженої Департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу від 25 січня 2000 року); подвійне щеплення за 1 рік в порушення п. 2.4.3 вищезазначеної інструкції; невірно встановлені діагнози для корови позивача; ненадання корові першої необхідної медичної допомоги, - потягли за собою великі негативні наслідки, в результаті чого його корова загинула. Її смерть була зумовлена незаконним проведенням повторного щеплення проти сибірської виразки ветеринарним лікарем ОСОБА_2 через 6 місяців після останньої вакцинації та ще й у глибоко виснаженому стані після зимівлі та розтьолу.

У зв'язку із чим, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача відшкодування майнової шкоди в розмірі 11 815 грн, моральної шкоди в розмірі 5 000 грн та збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 14 520 грн.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 815 грн. Стягнуто з Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. Стягнуто з Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини Головногої Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 7 260 грн. Вирішено про розподіл судових витрат.

13 квітня 2018 року Овідіопольська районна державна лікарня ветеринарної медицини подала касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила указане судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є відшкодування майнової і моральної шкоди та упущеної вигоди у загальному розмірі 31 335 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийняте у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування майнової і моральної шкоди та упущеної вигоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак