Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №278/876/17

Ухвала

27 липня 2018 року

м. Київ

справа № 278/876/17-ц

провадження № 61-40117 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу кредитної спілки "Істок" на постанову апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року у справі за позовом кредитної спілки "Істок" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року кредитна спілка "Істок" (далі - КС "Істок") звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованостіза кредитним договором від 5 жовтня 2016 року у розмірі 29 293 грн 16 коп.

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 18 травня 2017 року позов КС "Істок"задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь

КС "Істок"заборгованість за кредитним договором від 5 жовтня 2016 року у розмірі 29 293 грн 16 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 18 травня 2017 року скасовано. Позов КС "Істок" задоволено частково.

Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь

КС "Істок" заборгованість за кредитним договором від 5 жовтня 2016 року у розмірі 10 660 грн, яка складається із: 10 000 грн - заборгованість за кредитом; 660 грн -інфляційних нарахувань.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

КС "Істок", в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга КС "Істок" надійшла до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана 6 липня 2018 року.

У касаційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови апеляційного суду заявник отримав 8 червня 2018 року, надавши відповідні докази.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 29 293 грн 16 коп, яка станом на 1 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків не встановлено й Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки КС "Істок" подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 390 ЦПК України, статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої

статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання кредитної спілки "Істок" про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити кредитній спілці "Істок" строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою кредитної спілки "Істок" на постанову апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року у справі за позовом кредитної спілки &quсп; Істок&qut; до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя: Д. Д. Луспеник