Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №125/1438/17

Ухвала

Іменем України

26 грудня 2018 року

місто Київ

справа № 125/1438/17

провадження № 61-48763ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - Жмеринська міська державна нотаріальна контора,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року у складі судді Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення права на спадкування задоволено. Суд позбавив права на спадкування за законом та заповітом ОСОБА_5 на рухоме та нерухоме майно, яке залишилось після смерті його батька ОСОБА_6.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_5 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційної скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року залишено без руху з підстав пропуску строку оскарження та несплати судового збору; надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року поновлено ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги обґрунтовувалась тим, що ОСОБА_5 не виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 17 вересня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху у визначений судом строк, не сплачено судовий збір, а тому скарга вважається неподаною та підлягає поверненню особі, яка її подала. З підстав, визначених у пункті 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняються від сплати судового збору особи, які є учасниками розгляду справи в порядку цивільного судочинства. Зважаючи на наведене апеляційний суд зробив висновок, що ОСОБА_5 не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Барського районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року, у цій цивільній справі. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору у цій справі ОСОБА_5 не наведено.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року, застосувати до нього пункт 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що заявник перебуває у місцях позбавлення волі, особисте майно та грошові кошти на рахунку ОСОБА_5 відсутні, а тому заявник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

За правилом частини 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.

Повертаючи апеляційну скаргу заявникові, апеляційний суд зробив висновок про неусунення недоліків у ній, зокрема встановлено, що ОСОБА_5 не сплатив судовий збір. Апеляційний суд дав оцінку клопотанню заявника про звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону та не встановив таких підстав.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору, звільняються від сплати судового збору у лише у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 КПК України.

Оскарження рішення у цій цивільній справі не стосується питання виконання вироку відповідно до статті 537 КПК України, а тому наведена норма права не може бути застосована до заявника під час подання апеляційної скарги у цивільній справі про позбавлення права на спадкування.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що ОСОБА_5 не заявляв суд апеляційної інстанції клопотання про звільнення його від сплати судового збору з підстав, передбачених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а наполягав на тому, що є звільненим в силу закону, зокрема відповідно до пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Апеляційний суд надав оцінку доводам заявника щодо застосування пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Жмеринська міська державна нотаріальна контора, про позбавлення права на спадкування відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик