Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.05.2019 року у справі №686/23761/18

Ухвала

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

справа № 686/23761/18

провадження № 61-13031ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Апеляційний суд Хмельницької області, Головне управління державної казначейської служби Україні в Хмельницькій області,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2019 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 червня 2019 року у складі колегії суддів: Ткача З. Є., Ткач О. І., Шевчук Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Апеляційного суду Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням (ухвалою) Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року в справі № 686/25425/17.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 березня 2018 року суддя Апеляційного суду Хмельницької області Кулеша Л. М. постановила незаконну та протиправну ухвалу, яку постановою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року скасовано. Зловживаючи владою та службовим становищем, нехтуючи положеннями статті 75 КПК України та своїми службовими обов'язками суддя Кулеша Л. М. та її ухвала завдали йому майнової та моральної шкоди.

Моральна шкода, завдана йому незаконним рішенням полягає у марнуванні його часу, який він змушений був витрачати на скасування незаконної ухвали, моральних стражданнях, які він переніс під впливом цього незаконного рішення, докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Порушення його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту він сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, відчуває себе приниженим та морально подавленим. Для відновлення своїх прав вимушений звертатися до суду, що вимагає додаткових затрат часу і вчинення додаткових зусиль. Будучи свідком того, що він нібито вчинив кримінальне правопорушення в Апеляційному суді Хмельницької області, суддя Кулеша Л. М. мала б заявити самовідвід та добросовісно виконати свій службовий обов'язок, а натомість винесла ухвалу, яка привела до морального та психологічного насилля над ним і глибоких моральних страждань та розцінюється ним як приховане катування. На підставі цього вважає, що заявлена ним моральна шкода у розмірі 1 000 000 000,00 грн буде адекватним відшкодуванням його душевних хвилювань та моральних страждань.

У зв'язку із необхідністю написання касаційної скарги він витратив одну годину власного дорогоцінного часу з його безцінного життя, вартість якої він оцінює в 10 000,00 грн. Для подачі скарги він витратив одну годину часу і 8,00 грн на проїзд у маршрутці № 47, туди 4,00 грн і у зворотній шлях 4,00 грн.

Тобто фактично він витратив дві години, які він оцінює у 20 000,00 грн. Крім цього, він витрачав власний папір, електроенергію, фарбу картриджа лазерного принтера, а також 18,00 грн на копіювання документів, 9,00 грн на копіювання документів та 9,00 грн на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Із урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути із державного бюджету України через Державну казначейську службу на свою користь 1 000 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 20 030,50 грн навідшкодування майнової шкоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

02 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Згідно з статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу дізнання, досудового розслідування, прокуратури або суду, передбачене статтею 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Цією статтею встановлені випадки і умови її відшкодування та визначено, що така шкода відшкодовується державою.

Відповідно до частини 5 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Чинним законодавством України не передбачено такої правової підстави для відшкодування шкоди фізичній особі як скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Водночас ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року не визнано незаконною. Скасування судового рішення з підстав порушення процесуального законодавства свідчить тільки про помилку судді при його ухваленні і не тягне за собою передбачену відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для настання цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Статтею 81 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача та вини останнього в її заподіянні.

У порушення вимог статті 23 ЦК України, якою врегульовано відшкодування моральної шкоди, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, а відтак заподіяння моральної шкоди, розмір якої жодним чином не обґрунтований.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Таким чином, оскільки правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження варто відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням (ухвалою) Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року в справі № 686/25425/17, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик