Історія справи

Ухвала ККС ВП від 14.07.2020 року у справі №488/4753/18

Ухвала

7 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 488/4753/18

провадження № 51-3257 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Ємця О. П., Остапука В. І.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Капіноса І. І., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Корабельного районного суду міста Миколаєва від 11 грудня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 9 квітня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150050001842,

встановив:

14 липня 2020 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу захисника Капіноса І. І. через її невідповідність вимогам

пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також захиснику було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху,

в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду Капінос І. І. направив змінену касаційну скаргу проте приписів ст. 427 КПКне дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.

Підстави для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 2 ст. 438 КПК .

Так, захисник Капінос І. І. порушує питання про скасування вироку Корабельного районного суду міста Миколаєва від 11 грудня 2019 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 9 квітня 2020 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Проте, порушуючи питання про скасування оскаржуваних судових рішень на підставах передбачених статтями 412, 413, 414 КПК, Капінос І. І. в обґрунтування своїх доводів по суті вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що відповідно до положень статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, тому відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених у ст. 438 КПКперешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Також, усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга не містить чітких вимог

до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями ст. 436 КПК. В прохальній частині касаційної скарги Капінос І. І. просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції, що позбавляє можливості встановити дійсну позицію захисника щодо результатів касаційного розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

За таких обставин, касаційна скарга разом з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Капіноса Івана Івановича на вирок Корабельного районного суду міста Миколаєва від 11 грудня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 9 квітня 2020 року повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна О. П. Ємець В. І. Остапук