Історія справи

Ухвала ККС ВП від 10.03.2021 року у справі №991/722/21
Постанова ККС ВП від 11.11.2025 року у справі №991/722/21
Постанова ККС ВП від 21.11.2023 року у справі №991/722/21
Постанова ККС ВП від 21.11.2023 року у справі №991/722/21

Ухвала

Іменем України

09 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 991/722/21

Провадження № 51-1164 впс 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Іваненка І. В.,

суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Швидченко О. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Красовського В. М.,

розглянувши в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 52020000000000175 з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва,

встановив:

До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 52020000000000175 з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва.

У своєму клопотанні ОСОБА_1 вказує, що до Вищого антикорупційного суду із порушенням правил предметної підсудності надійшов обвинувальний акт щодо нього за ч. 4 ст. 369 КК України.

В обґрунтування зазначає, що його посада не відносилась до категорії "А"; кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується не було вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 с. 18 КК України або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Відтак, на думку ОСОБА_1, відсутні умови, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, для віднесення цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить направити зазначене провадження з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва.

Прокурор надіслав на адресу Верховного Суду заперечення на клопотання ОСОБА_1, в якому просив відмовити в його без задоволення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Красовський В. М. підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Інші учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду клопотання, однак в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.

Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Проте абзац 2 ч. 3 ст. 34 КПК України вказує, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п'яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Таким чином, згідно з цією нормою, яка є спеціальною по відношенню до абзацу 1 ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду повинно вирішуватись колегією у складі п'яти суддів апеляційної палати цього суду і не відноситься до повноважень Верховного Суду.

Таким чином, оскільки Верховний Суд не має повноважень щодо направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, колегія суддів не вбачає можливим задовольнити клопотання ОСОБА_1.

Керуючись ст. 34 КПК України, Суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 52020000000000175 з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

І. В. Іваненко М. І. Ковтунович С. Б. Фомін