Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.07.2019 року у справі №908/2354/18

УХВАЛА

29 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2354/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Мачульського Г. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019

та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2019

за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст"

про стягнення 38 550,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-03-07817-01 від 27.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (повний текст складено 21.06.2019) та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2019 у справі №908/2354/18, подана через апеляційний господарський суд 29.06.2019.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а " - "г" цієї норми.

Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 38 550,00
грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн станом на 1 січня 2019 року), а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України.

В якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Обґрунтовуючи зазначені доводи, заявник посилається на те, що господарські суди попередніх інстанцій допустили суттєве порушення засад доказування в господарському судочинстві, пославшись на копію доказу без наявності оригіналу, у зв'язку з чим необхідно сформувати єдину позицію з цього питання. Крім того, заявник зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення, оскільки позивачем подано аналогічні позови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" 2 524 624,56 грн (справа № 908/1438/18) та 7 285 959,69 грн (справа № 908/2013/18), а також позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" штрафних санкцій в загальній сумі 5 261 148,83 грн (справа №908/2692/18).

Вищезазначені доводи суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається зі змісту статей 86 та 194 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд при розгляді справи по суті зобов'язаний приймати рішення на основі дослідження фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі за своїм внутрішнім переконанням. При цьому відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, перегляд судових рішень у цій справі в касаційному порядку чи відмова у здійсненні такого перегляду жодним чином не впливає на вирішення спору по суті у вищезазначених справах, які не є малозначними, оскільки предметом позовів у них є вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" грошових коштів у сумі, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, заявник у скарзі не наводить обґрунтувань, які б свідчили про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 зазначеного Кодексу.

Всі інші доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі зводяться до необхідності перегляду та переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Обґрунтування наявності інших підстав, передбачених підпунктами "б ", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України щодо права касаційного оскарження в малозначних справах, скаржником також не наведено.

У контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вжити заходів щодо визначення кола питань, виключених із права на апеляцію та касацію, для недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Як убачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" відсутні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/2354/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст".

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.03.2019 у справі №908/2354/18.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення № 1558 від 25.06.2019 про сплату судового збору в сумі 3 524,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Г. М. Мачульський