УХВАЛА

16 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2861/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Київського національного лінгвістичного університету

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 (суддя Літвінова М. Є.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 (головуючий суддя Разіна Т. І., судді Іоннікова І. А., Чорна Л. В. )

у справі № 910/2861/18

за первісним позовом Київського національного лінгвістичного університету

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Київська міська рада та 2) Міністерство освіти та науки України

про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг"

до Київського національного лінгвістичного університету

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 скаржник надіслав через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/2861/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.07.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2019 касаційну скаргу Київського національного лінгвістичного університету залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на необхідність надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 240 448 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 12.08.2019 подав до суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додав відповідні докази.

Відповідно до частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.

З огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її подання і такою, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287, 288, 289, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга їм відповідає, у зв'язку з чим з огляду на положення частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі.

12.12.2018 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, відмовлено у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволено повністю.

Оскаржуючи рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, скаржник, зокрема, посилається на порушення правил предметної юрисдикції щодо розгляду вимог за зустрічним позовом.

Серед загальних критеріїв визначення судової юрисдикції виділяють предметний (характер спірних матеріальних правовідносин) і суб'єктний (суб'єктний склад цих правовідносин) критерії. Критерії розмежування видів судової юрисдикції - це передбачені законом підстави, з якими пов'язується можливість віднесення справи до того чи іншого виду судової юрисдикції.

Відповідно до частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Відповідно до частин 1 , 3 та 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України, питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Зважаючи на те, що Київський національний лінгвістичний університет оскаржує рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій, в тому числі, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 294, 295, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Київського національного лінгвістичного університету на рішення Господарського суду міста Києва від
12.12.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від
27.05.2019 у справі № 910/2861/18.

2. Передати справу № 910/2861/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил