Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №826/8251/16

ВЕРХОВНИЙ

СУД

УХВАЛА

29.01.2018 м. Київ

К/9901/4634/18 № 826/8251/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.08.2017р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" до Міністерства юстиції України, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ханіна Анна Василівна, Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", Компанія "Канела Інвестмент Лтд", про визнання неправомірним наказу та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

11.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" звернулось до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.08.2017р. у справі № 826/8251/16 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України (в редакції, що діяла до
15.12.2017р. ), яка мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме частин 2,3,4,6,8 статті 37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 9,10,11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1128.

На обґрунтування зазначеної заявником підстави для перегляду судового рішення до заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017р. у справі №826/3736/16 (К/800/32008/16), від 30.03.2017р. у справі №826/8998/16 (К/800/36390/16), від 11.10.2017р. у справі № 826/7686/16 (К/800/11467/17) та від 07.11.2017р. у справі № 826/972/17 (К/800/25325/17).

Відповідно до пункту 1 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018р. вказану заяву передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017р. ) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів, зокрема, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого адміністративного суду України від
10.08.2017р. колегія суддів не вбачає підстав для допуску заяви до провадження, з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу від 10.08.2017р., про перегляд якої подано заяву, касаційний суд, в контексті встановлених фактичних обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що відповідачем не допущено порушення порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, а позивачем, в свою чергу, з врахуванням дати, коли він дізнався про оскаржувані дії та рішення державних реєстраторів - не порушено строку протягом якого зазначені дії та рішення можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України. Крім того встановлено, що розгляд скарги відбувся з повідомленням ТОВ "Буд-ВВВ", а оскаржувані рішення державних реєстраторів не були прийняті безпосередньо на підставі судових рішень.

В свою чергу, постановляючи ухвалу від 09.03.2017р. у справі К/800/32008/16, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем порушено встановлений порядок розгляду скарг, а позивачем (суб'єктом оскарження) порушено встановлений ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" строк для подання відповідної скарги до Міністерства юстиції України. При цьому касаційним судом надано оцінку доводам позивача щодо обставин пропуску строку звернення з такою скаргою та необхідності з? ясування обставин, що призвели до його пропуску. Крім того, судами встановлено факт несвоєчасного повідомлення ПАТ "Марфін Банк" про розгляд скарги на дії державного реєстратора.

Постановляючи ухвалу від 07.11.2017р. у справі К/800/25325/17, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не мав повноважень розглядати скаргу позивача на рішення приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. та Могильницької О.А. від
24.07.2013р. № 4303154 та від 05.06.2015р. № 21844510 відповідно, оскільки реєстраційні дії були вчинені на час коли відповідач не був наділений відповідними повноваженнями. Крім того, формальне виконання відповідачем норм Положення №1128 не дозволило позивачу взяти участь у засіданні комісії та належним чином захистити свої права під час розгляду його скарги.

У рішенні Вищого адміністративного суду України від 30.03.2017р. у справі К/800/36390/16 наданому для порівняння, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції що оскаржувані реєстраційні дії було проведено на підставі рішення суду, а тому в силу положень статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", розгляд скарги не належить до компетенції Міністерства юстиції України. Крім того, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про місце і час розгляду скарги, а також доказів направлення на його адресу копії скарги та доданих до неї документів, що в свою чергу, свідчить про недотримання Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №1128.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017р. у справі К/800/11467/17, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог враховуючи, що при розгляді скарги на рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міністерством юстиції України було порушено процедуру, визначену законодавством, а саме п.4 ч. 8 ст. 37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень", оскільки на час прийняття Міністерством юстиції оскаржуваного наказу №1258/5 від 28.04.2016р., судом було відкрито провадження у справі №826/4620/16 за позовом ТОВ "НВУКФ "ЕСКО" ЛТД, при цьому вимоги останнього в межах розгляду вказаної справи повністю охоплювали вимоги, які товариством були зазначені в скарзі до Міністерства юстиції України, за результатами розгляду якої останнім було прийнято оскаржуваний наказ. Крім того, позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги ТОВ
"НВУКФ "ЕСКО" ЛТД, а отже був позбавлений можливості реалізувати своє право на надання письмових пояснень, передбачене п. 11 Порядку № 1128. Що стосується позовних вимог в частині скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для скасування останнього в силу того, що він не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та не підлягає скасуванню судом. Крім того, на час вирішення справи в суді позивачу як приватному нотаріусу розблоковано доступ до Державного реєстру прав, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання Міністерства юстиції України винести відповідний наказ про розблокування.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене, враховуючи доводи заяви про перегляд судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №826/8251/16 до провадження Верховного Суду.

Керуючись пунктом 1 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017р. ), ст.ст. 237, Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017р. ),

ухвалив:

Відмовити у допуску справи №826/8251/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" до Міністерства юстиції України, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ханіна Анна Василівна, Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", Компанія "Канела Інвестмент Лтд", про визнання неправомірним наказу та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду.

Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук