Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.07.2019 року у справі №826/15007/15

УХВАЛА

25 липня 2019 року

Київ

справа №826/15007/15

адміністративне провадження №К/9901/16131/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Шарапи В. М., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Шулежка В. П., суддів: Аблова С. В., Іщука І. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я. М., Степанюка А. Г. ), постановлених за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року, у справі за його позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ), Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" (далі - ЦМСЕК МОЗ) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: скасувати рішення ЦМСЕК МОЗ щодо нього та зобов'язати МОЗ встановити відсотки втрати працездатності для позивача за наслідками виробничої травми від 31 грудня 1999 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01 лютого 2016 року позов задовольнив частково.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2016 року постанову суду першої інстанції змінив, виклав пункти 3,4,5 резолютивної частини у такій редакції:

"3. Визнати протиправною бездіяльність Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" щодо непроведення перевірки рішень МСЕК №3 Запорізької області від 11 вересня 2012 року, МСЕК Харківської області від 28 листопада 2012 року та консультативного висновку Інституту медико-соціальних проблем м. Дніпропетровська про відсутність підстав для встановлення відсотків втрати працездатності ОСОБА_1 за наслідками виробничої травми отриманої ним 31 грудня 1999 року.

4. Визнати протиправними дії Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" щодо направлення інформації позивачу у вигляді листа від 18 серпня 2014 року №
16.06-М-6210-1/8089-96 про підтримання рішень МСЕК №3 Запорізької області від 11 вересня 2012 року, МСЕК Харківської області від 28 листопада 2012 року та консультативного висновку Інституту медико-соціальних проблем м.

Дніпропетровська про відсутність підстав для встановлення відсотків втрати працездатності ОСОБА_1 за наслідками виробничої травми отриманої ним 31 грудня 1999 року.

5. Зобов'язати Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" провести перевірку рішень МСЕК №3 Запорізької області від 11 вересня 2012 року, МСЕК Харківської області від 28 листопада 2012 року та консультативного висновку Інституту медико-соціальних проблем м. Дніпропетровська про відсутність підстав для встановлення відсотків втрати працездатності ОСОБА_1 за наслідками виробничої травми отриманої ним 31 грудня 1999 року з урахуванням висновку експерта № 168-ая/12 від 15 грудня 2011 року Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та залученням необхідних фахівців."

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року, а саме, які дії необхідно вчинити для належного виконання рішення суду державним органом - ЦМСЕК МОЗ, у частині зобов'язання цього закладу провести перевірку рішень МСЕК № 3 Запорізької області від 11 вересня 2012 року, МСЕК Харківської області від 28 листопада 2012 року та консультативного висновку Інституту медико-соціальних проблем м. Дніпропетровська про відсутність підстав для встановлення відсотків втрати працездатності ОСОБА_1 за наслідками виробничої травми отриманої ним 31 грудня 1999 року з урахуванням висновку експерта № 168-ая від 15 грудня 2011 року Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та залученням необхідних фахівців.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 11 жовтня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 грудня 2016 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року залишив без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

03 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, у якій просить ці судові рішення скасувати, задовольнити його заяву та роз'яснити судове рішення у зазначеній у заяві частині.

Скаргу обґрунтовує тим, що головний лікар ЦМСЕК МОЗ не розуміє які дії він має вчинити для належного виконання судового рішення. Зазначає, що рішення в цій частині є незрозумілим.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law14~). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Шарапа В. М., справу передано головуючому судді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

Відповідно до статті 211 КАС, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Проте ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року (після її перегляду в апеляційному порядку), постановлена за результатами вирішення питання про роз'яснення судового рішення, не є тим судовим рішенням, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки цим рішенням вирішувалося процесуальне питання, пов'язане із роз'ясненням судового рішення, яким вже вирішено спір по суті в цій адміністративний справі, та, яке набрало законної сили.

Наведене дає підстави для висновку про те, що касаційне провадження за касаційною скаргою на зазначені судові рішення, з урахуванням вимог статті 211 КАС, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, відкрито помилково.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що процесуальне законодавство, яке зазнало змін після 15 грудня 2017 року, також не передбачає оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у роз'ясненні судового рішення, після її перегляду судом апеляційної інстанції, до суду касаційної інстанції.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 328 КАС, у чинній на сьогодні редакції, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в статті 328 КАС, після їх перегляду в апеляційному порядку.

У вказаних вище пунктах частини 1 статті 294 КАС зазначено ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 3); відмови у відкритті провадження у справі (пункт 4); відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності (пункт 5); залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 12); закриття провадження у справі (пункт 13); відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 17); заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження (пункт 20).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що законодавець ~law15~ вніс зміни до порядку здійснення судочинства в адміністративних судах, згідно з якими, зокрема визначив вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції (після їх перегляду в апеляційному порядку), які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

За таких обставин, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року відкрите помилково, у зв'язку із чим підлягає закриттю.

Аналогічного змісту висновки щодо підстав для закриття касаційного провадження викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/16892/17 (провадження № 11-953апп18).

Керуючись статтями 243, 294, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, постановлених за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року, у справі за його позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

В. М. Шарапа