Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2021 року у справі №280/5751/19

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 280/5751/19

адміністративне провадження № К/9901/6936/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Пасічник С. С., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від
12.01.2021 у справі №280/5751/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний Завод КВІК" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний Завод КВІК" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі №280/5751/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області 26.02.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга подана з пропуском процесуального строку, а відповідач не ставить питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 29.03.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102932743547.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження.

Так відповідач зазначає, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 отримав нарочно 28.01.2021, проте жодних доказів не надає.

При цьому відповідач зазначає, що копія розписки про отримання судового рішення міститься в матеріалах справи.

Керуючись частиною 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 була ухвалена в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою
11.02.2021, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 26.02.2021, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись інформацією з інформаційного ресурсу Єдиного державного реєстру судових рішень, суд касаційної інстанції з'ясував, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №280/5751/19 надіслано судом до Реєстру 28.01.2021, зареєстровано 29.01.2021 та оприлюднено
02.01.2021.

Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованими наведені заявником обставини щодо несвоєчасного отримання копії судового рішення та щодо можливості подання касаційної скарги у найкоротший термін.

Враховуючи викладене, а також положення частини 2 статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний Завод КВІК" задоволено повністю.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишено без руху на підставі частини 2 статті 298 КАС України (у зв'язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

Скаржником на адресу апеляційного суду надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання скаржник посилається на незадовільний майновий стан а також те, що на його адресу надійшли повідомлення від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про неможливість проведення платежів за платіжними дорученнями боржника (Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області) за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, визначених у пункті 15 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про продовження процесуального строку задоволено та надано додатковий строк не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.

В силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX процесуальні строки, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги, були продовжені на час карантину.

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності частиною 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

З урахуванням наведеного, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 06.08.2020.

11.08.2020 до суду надійшло клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на відсутність коштів, а також на триваючу процедуру безспірного списання коштів з рахунків скаржника. Вказує, що не повноважний відповідати за зобов'язаннями держави за відсутності належного фінансування, здійсненого в межах чинного законодавства.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки позивачем не були усунуті недоліки апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового бору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції податковий орган вдруге
09.11.2020 з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 наведені підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.

28.12.2020 скаржник, через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з клопотанням в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 наведені підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 02.12.2020 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважним підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №280/5751/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №280/5751/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний Завод КВІК" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк С. С. Пасічник Р. Ф. Ханова