Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.01.2019 року у справі №813/4265/17

УХВАЛА

22 січня 2019 року

Київ

справа №813/4265/17

провадження №К/9901/2303/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Бориславського міського сектору про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-

установив:

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в особі Бориславського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, в якому просили:

- визнати дії Бориславського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області щодо не оформлення неповнолітній ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ - протиправними;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Бориславського міського сектору Головного управління державної міграційної служби у Львівській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Бориславського міського сектору Головного управління державної міграційної служби у Львівській області вести облік щодо ОСОБА_4 за раніше встановленими формами - за прізвищем, іменем та по - батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання любого цифрового ідентифікатора особи (у т. ч. за серією та номером паспорту), без внесення інформації про неї до Єдиного Демографічного реєстру чи будь - яких баз даних і реєстрів та без використання автоматизованої обробки та передачі її персональних даних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018, позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Державної міграційної служби України в особі Бориславського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови у оформленні та видачі неповнолітній ОСОБА_4 паспорта громадянина України у паперовому вигляді протиправними. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в особі Бориславського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати неповнолітній ОСОБА_4 паспорт громадянина України у паперовому вигляді. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, серед інших, типові справи.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-" в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Верховний Суд враховує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018, прийнятої за результатами розгляду зразкової справи № 825/3265/17, а доводи касаційної скарги не містять обґрунтування щодо наявності у даному випадку обставин, визначених частиною 2 статті 291 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 291 328 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Бориславського міського сектору про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх