Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.12.2019 року у справі №814/900/18
Ухвала КАС ВП від 23.12.2019 року у справі №814/900/18

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

Київ

справа №814/900/18

адміністративне провадження №К/9901/35664/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування у вигляді заборони експлуатації об'єкта,

встановив:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації об'єктів, будівель, споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень.

На обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що встановлені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати заходи щодо усунення пожежі.

Застосування заходів реагування у вигляді заборони (експлуатації) об'єктів, будівель і споруд направлені на попередження настання негативних наслідків.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідачем усунуті, що підтверджується належними та допустимими доказами в матеріалах адміністративної справи. Оскільки відповідачем не виконано лише два виявлених порушення з переліку, то зупинення і заборона експлуатації приміщень відповідача порушить право підприємця на володіння нерухомим майном, таким чином, дотримуючись справедливого балансу між вимогами позивача та правом відповідача на використання власних приміщень та враховуючи співмірність обсягу вчиненого порушення та заходів державного реагування, суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Суду.

На обґрунтування касаційної скарги, зокрема зазначено, що у разі неусунення на підконтрольному об'єкті виявлених під час перевірки порушень продовжує існувати загроза виникнення надзвичайних ситуацій, аварій чи пожеж, отже, особи, які перебувають на об'єкті, знаходяться в умовах існування реальної загрози життю і здоров'ю.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі-Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ~law6~ на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Суди попередніх інстанцій зазначали про те, що ~law7~ не визначено порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем частково усунуто виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді заборони експлуатації (роботи) об'єктів, будівель та споруд, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та наведене нормативне врегулювання, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, вірно застосував вищенаведені положення законодавства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування у вигляді заборони експлуатації об'єкта.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: А. В. Жук

Н. М. Мартинюк