Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.02.2021 року у справі №500/2852/19

УХВАЛА

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 500/2852/19

адміністративне провадження № К/9901/5438/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (далі - ПАТ "Тернопільміськгаз") звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС МЮ України), в якому просило: визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О. С. з винесення постанови від 11 вересня 2019 року ВП №55575117 про стягнення виконавчого збору; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 11 вересня 2019 року ВП №55575117.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, в позові відмовлено.

16 лютого 2021 року ПАТ "Тернопільміськгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року. Заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Верховний Суд відхиляє доводи заявника про застосування судом норми права без урахування висновків Верховного Суду, висловлених у справах №2540/3203/18,400/4023/19, оскільки вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку. Інші аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Отже, перевіряючи матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ. Тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 248, частиною 3 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська