Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №826/17133/18

УХВАЛА

22 січня 2020 року

Київ

справа №826/17133/18

адміністративне провадження №К/9901/187/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №826/17133/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі -Офіс ВПП ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М. М.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2019 у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та скаржником не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 25.03.2019 подано 04.11.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, повне судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва складено 25.03.2019 та отримано представником відповідача 28.03.2019, відповідно, останнім днем з урахуванням вихідних та святкових днів для оскарження цього рішення було 02.05.2019.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 04.12.2019 Офіс ВПП ДФС подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання суду документа про сплату судового збору, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вмотивоване тим, що Офіс ВПП ДФС має право на поновлення пропущеного строку якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення, та вказує на факт прийняття оскаржуваного рішення у порядку письмового провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Крім того, Cуд зазначив, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою через сім місяців з моменту вручення йому копії оскаржуваного рішення, що свідчить про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 2 статті 295 КАС України. Крім цього, не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання платіжного документа про сплату судового збору.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку та продовження строку усунення недоліків в частині сплати судового збору є поважними, а судом не враховано, що Офіс ВПП ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Зазначає, що відсутність коштів для сплати судового збору є об'єктивною причиною пропуску строку, яка не залежить від волі Офісу ВПП ДФС.

Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №826/17133/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду