Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.09.2018 року у справі №815/679/16

УХВАЛА

18 вересня 2018 року

Київ

справа №815/679/16

адміністративне провадження №К/9901/58040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,

УСТАНОВИЛ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у задовленні позову ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року відмовлено.

Вважаючи вказані судові рішення судів попередніх інстанцій, ухваленими із порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглянута, у відкритті касаційного провадження в цій частині слід відмовити.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 17 липня 2018 року Одеський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, а зазначені у заяві позивачем підстави для його поновлення є неповажними та обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова Одеським окружним адміністративним судом прийнята в порядку письмового провадження 18 квітня 2016 року та її копія отримана представником позивача ОСОБА_5 21 квітня 2016 року.

Підпунктом 13 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) установлено, що зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Порядок і строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції визначені статтею 186 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року). Так, відповідно до частини 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 2 статті 186 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду позивачем подано 14 червня 2018 року. Скаржником також було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, обгрунтоване тим, що ОСОБА_4 не володіє мовою судочинства та є юридично необізнаним, а тому не мав можливості вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2018 року підстави, на які посилався скаржник у клопотанні, обґрунтовуючи пропуск строку апеляційного оскарження, визнано неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, запропоновано надати до суду клопотання про поновлення строку, в якому вказати інші поважні підстави для його поновлення та надати відповідні та належні докази.

Ухвалу обґрунтовано тим, що відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Позивач у цій справі діяє через представника - ОСОБА_5 згідно довіреності від 17 лютого 2016 року, який і подав апеляційну скаргу. Наявність у особи представника, який є адвакотом, нівелює твердження про юридичну необізнаність особи та не володіння нею державною мовою.

З метою виконання вказаної ухвали, скаржник надав суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, зазначаючи ті ж самі обставини, що і при поданні апеляційної скарги та яким було надано оцінку в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2018 року.

Інших причин пропуску строку скаржник у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не зазначив.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Необхідно зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Оскільки, позивачем не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець