Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2018 року у справі №806/302/18

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа №806/302/18

адміністративне провадження №К/9901/57013/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №806/302/18 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

встановив:

У січня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив: визнати неправомірними дій (бездіяльності) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині невиконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №806/1831/17 та постановлення безпідставного рішення від 02.01.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471; скасувати постанову від 02.01.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. та відновити виконавче провадження.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у частині невиконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від
17.10.2017 у справі №806/1831/17 та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 від 02.01.2018. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича від 02.11.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 від 02.11.2018.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідь позивачу по суті його запитань надано не в повному обсязі, а державним виконавцем не перевірено чи зміст листа відповідає запитуваній інформації. Оскільки, законодавством визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У поданій 19.07.2018 касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №806/302/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець