Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.08.2020 року у справі №520/6658/19

УХВАЛА

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 520/6658/19

адміністративне провадження № К/9901/18225/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Кравчука В. М., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року, з урахуванням підвищеного посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань 50 % посадового окладу, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15 % посадового окладу, надбавки за кваліфікацію 11% посадового окладу, надбавки за виконання польотів 35% посадового окладу, премії 10 % у складі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та з яких було утримано і сплачено єдиний соціальний внесок;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області з 01.01.2018 року здійснити перерахунок та виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію від МО України виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: підвищеного посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань 50 % посадового окладу, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15 % посадового окладу, надбавки за кваліфікацію 11% посадового окладу, надбавки за виконання польотів 35% посадового окладу, премії 10 % з урахуванням підвищення посадового окладу та інших складових частин, що входять до грошового забезпечення військовослужбовця та з яких було утримано і сплачено єдиний соціальний внесок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 липня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року та здійснення перерахунку пенсії.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою бездіяльності суб'єктів владних повноважень, щодо перерахунку пенсійних виплат.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257 328 333 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз В. М. Кравчук

С. Г. Стеценко